УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 68 відвідувачів

Теги
церква та політика педагогіка Церква і політика Митрополит Володимир (Сабодан) діаспора Приїзд Патріарха Кирила в Україну УГКЦ Католицька Церква молодь 1020-річчя Хрещення Русі Вселенський Патріархат краєзнавство секти конфлікти Доброчинність монастирі та храми України Священний Синод УПЦ Києво-Печерська Лавра автокефалія Голодомор шляхи єднання Патріарх Алексій II милосердя УПЦ КП Церква і медицина Предстоятелі Помісних Церков Археологія та реставрація церковна журналістика розкол в Україні забобони Церква і влада постать у Церкві комуністи та Церква церква і суспільство українська християнська культура Ющенко іконопис вибори Президент Віктор Ющенко Мазепа






Рейтинг@Mail.ru






8 лютого 1940 року помер український письменник Спиридон Феодосійович Черкасенко



Ім'я письменника Спиридона Черкасенка, творчість якого пов'язана з Донеччиною, на десятки років випало з історії літературного процесу в Україні. Його, як і багатьох інших відомих письменників, було зараховано до "ворожого" стану.

Перебуваючи на Донбасі, Черкасенко активно включився у літературний процес, виступаючи спочатку з віршами, а потім з оповіданнями і драматичними творами в українських журналах "Літературно-науковий вісник", "Нова громада", в альманах "Перша ластівка", "Терновий вінок".
Як публіцист він описує численні факти соціального і національного антагонізму в тогочасному суспільстві. Деякий час Спиридон Черкасенко працював в Ужгороді в місцевому театрі разом з Миколою Садовським. Але в 1932 році за активне співробітництво з українською діаспорою поет під тиском влади змушений був покинути місто над Ужем і виїхати до Праги.

За кордоном Спиридон Черкасенко продовжував літературну діяльність, видавши протягом 1919-1921 років три томи "Творів". У кінці 20-х років він написав кілька драматичних творів: віршовану трагедію "Коли народ мовчить" та історичну драму "Северин Наливайко".

Відтворюючи літературний процес тих часів, слід відзначити, що творчість Спиридона Черкасенка не відразу оцінювалась як ворожа. І більше того, у трудових школах діти навчалися за складеною ним читанкою. А пісні на поезії Черкасенка "Тихо над річкою", "Ой, чого ти, дубе" не виходили з репертуарів українських співаків та хорових капел.

Помітне місце у творчості Спиридона Черкасенка займала тема шахтарської праці. В селищі Лідіївка на Донбасі, де він працював учителем у школі, познайомився з простими шахтарями, праця яких була надзвичайно важка і небезпечна. Оповідання Черкасенка розповідають переважно про шахтарське життя і показують, що його він добре знав і вмів вибрати типові постаті.