УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 162 відвідувачів

Теги
Києво-Печерська Лавра розкол в Україні Церква і медицина конфлікти комуністи та Церква Археологія та реставрація Патріарх Алексій II милосердя УПЦ КП Предстоятелі Помісних Церков секти шляхи єднання УГКЦ Церква і політика Мазепа церква і суспільство краєзнавство автокефалія діаспора молодь Церква і влада 1020-річчя Хрещення Русі Католицька Церква забобони Ющенко українська християнська культура вибори іконопис Приїзд Патріарха Кирила в Україну постать у Церкві церква та політика Священний Синод УПЦ Вселенський Патріархат церковна журналістика Голодомор Президент Віктор Ющенко педагогіка Митрополит Володимир (Сабодан) Доброчинність монастирі та храми України






Рейтинг@Mail.ru






26 березня 1909 року помер український історик і композитор Микола Аркас



Довжина життя земного та добробут його витікають не від великого достатку, вони витікають від благовоління Божого.
Святитель Ігнатій (Брянчанінов)

Багата наша земля на славні роди. І не одне покоління українців черпатиме зі скарбниці їхнього досвіду зразки для свого життя.

Родина Аркасів із Миколаєва належала до знатних. Але не лише через шляхетне походження. А, перш за все, завдяки славним діянням на благо Вітчизни.

Микола Андрійович Аркас був військовим губернатором Миколаєва, адміралом, генерал-ад'ютантом, головним командиром Чорноморського флоту, засновником пароплавства на Каспійському морі, командиром порту. 7 січня 1853 року в його сім'ї народився син, якого також назвали Миколою.

Микола Миколайович Аркас знаний як видатний історик, композитор, громадський діяч, етнограф. Він є автором «Історії України-Русі», що за популярністю свого часу поступалася, мабуть, тільки «Кобзареві». Його оперу «Катерина», створену за мотивами однойменної поеми Тараса Шевченка, спеціалісти вважають класикою. Він брав активну участь у культурно-освітній діяльності товариства «Просвіта».

Але не тільки щедрий талант і безперечна обдарованість уславили ім'я Миколи Аркаса. Він був людиною, яка усе життя присвятила служінню своєму народові: відродженню національної культури, мови, поверненню українцям їхньої історії. Інтереси й потреби людей, які його оточували, він ставив вище за свої власні.

Ми знаємо, що ми перейшли зі смерті в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, перебуває той у смерті.
Послання апостола Іоанна
(1Ін.,3,14)

Саме таку любов до ближнього свого й проніс у серці Микола Аркас через усе життя. Його плани не були простою декларацією «добрих намірів». Вони послідовно втілювалися в життя.

Упродовж двох років у селі Богданівка на кошти Аркаса працювала чотирирічна школа з українською мовою викладання. Власним коштом він видав «Історію України-Русі». Збудував і утримував школи в селі Христофорові, де були залишки маєтків Аркаса. Надавав благодійні пожертви на підтримку талантів з народу й на засноване ним у Миколаєві товариство «Просвіта».

Матеріальні нестатки, у яких Аркас провів останні роки свого життя, не зламали його, а тільки зробили сильнішим. Адже розумів, що справа, якій він присвятив своє життя, не була марною.

Кожен обирає свій шлях сам. Але тільки серце здатне підказати, для чого ми прийшли у світ Божий.

26 березня 1909 року Миколи Аркаса не стало. Минуло майже століття з дня смерті видатного українця. Але його добрі справи та добре ім'я житимуть поміж нами вічно.