УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 75 відвідувачів

Теги
церква і суспільство краєзнавство 1020-річчя Хрещення Русі Церква і медицина Мазепа Приїзд Патріарха Кирила в Україну УГКЦ милосердя молодь українська християнська культура Предстоятелі Помісних Церков забобони Патріарх Алексій II Католицька Церква церковна журналістика Києво-Печерська Лавра Церква і влада Голодомор Доброчинність конфлікти комуністи та Церква постать у Церкві автокефалія монастирі та храми України Церква і політика педагогіка Археологія та реставрація Вселенський Патріархат УПЦ КП іконопис розкол в Україні Ющенко шляхи єднання секти вибори Президент Віктор Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) діаспора Священний Синод УПЦ церква та політика






Рейтинг@Mail.ru






Вхід Господній до Єрусалима



Величаем Тя, Живодавче Христе, осанна в вышних, и мы Тебе вопием: благословен грядый во имя Господне.
Величання свята

 

Наближалося свято святої Пасхи. Зі всіх кінців Палестини богомольці стікалися до Єрусалима. У цей час повсюди поширився слух про воскресіння Лазаря. Серця людей стискалися від радісної надії: Іісус з Назарета - довгожданий Месія, Цар Ізраїлів.

Господь у супроводі учнів виїхав з села Віфанії і попрямував до Святого Граду. З Єлеонської гори Господь спрямував свій погляд на Єрусалим, вдивляючись в місто, що розкинулося внизу, якому призначено було стати Чашею Його Страждань.

У євреїв був звичай: царі і переможці в'їжджали до Єрусалиму на конях або ослах, і народ урочисто, з пальмовими гілками в руках зустрічав їх. Саме так Христос в'їжджав до Єрусалиму, але не як Цар земний або переможець у війні, а як Цар, Царство Якого не від світу сього, як Переможець гріха і смерті. Люди стелили свій одяг по дорозі, різали гілки з дерев і постилали по дорозі; народ вигукував: «осанна (спасіння, радість, слава) Сину Давидову! Благословенний прийдешній в ім'я Господнє Цар ізраїлів! Осанна в вишніх!» І прославляли Його як Царя і Господа.

Сьогоднішній день - урочистий і світлий, на якийсь час долаючий зосереджено-скорботний настрій Великого поста і передуючий радості Святої Пасхи. На свято Входу Господнього до Єрусалима яскраво спалахує слава Христа як Всемогутнього Бога, і як Царя, сина Давидова, Владики. Цього дня Церква згадує, що іудеї, які прийшли на свято Пасхи, зустрічали Іісуса як месію, як пророка, як великого чудотворця, бо знали, що Він незадовго до цього воскресив чотириденного Лазаря. Дорослі і діти співали і тріумфували, підкладали під ноги осла, на якому Він їхав, свій одяг, зустрічали Його зеленими гілками і квітами. Від звичаю використовувати в це свято ваій (гілки фінікової пальми) він називається Неділею «Ваій». Ми ж це свято називаємо «Вербною неділею», оскільки ваій замінюються вербою, адже верба раніше за інші дерева, прокидаючись після довгої зими, виявляє ознаки життя. Стояння з цими гілками і запаленими свічками - це спогад урочистого Входу Царя Слави на вольні страждання. Віруючі ніби зустрічають невидимо прийдешнього Господа і вітають Його, як переможця пекла і смерті.