УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 69 відвідувачів

Теги
Доброчинність церква і суспільство Предстоятелі Помісних Церков секти українська християнська культура Церква і медицина забобони вибори краєзнавство Голодомор Києво-Печерська Лавра діаспора іконопис Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) УПЦ КП Мазепа молодь 1020-річчя Хрещення Русі Патріарх Алексій II розкол в Україні шляхи єднання монастирі та храми України конфлікти Католицька Церква педагогіка милосердя постать у Церкві комуністи та Церква УГКЦ церква та політика Археологія та реставрація Церква і влада Президент Віктор Ющенко церковна журналістика Священний Синод УПЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну Вселенський Патріархат автокефалія Церква і політика






Рейтинг@Mail.ru






В квітні 1873 року помер український композитор і оперний співак С. С. Гулак-Артемовський



Талант народжує натхнення, а натхненням керує майстерність.
Еліза Ожешко

«Чи є така велика душа, яка б згадала мене в далекій неволі... Немає тепер таких великих душ на світі. Одна твоя залишилася...» - писав із заслання Семену Гулаку-Артемовському Тарас Шевченко. Вони були друзями, великий поет, славетний Кобзар і блискучий оперний співак і композитор. Артемовський підтримував Шевченка, коли той був відірваний від рідної землі, хитрощами надсилав йому грошову допомогу, щоб бодай не образити. Після повернення Тараса Григоровича із заслання товариші любили зібратися на квартирі композитора й заспівати української народної. Багато їх знав поет. А улюбленою була «Стояв явір над водою» на музику Гулака-Артемовського. Пісня стала дарунком, присвятою сердечному приятелеві Тарасу.

Як і Шевченко, Семен Гулак-Артемовський вийшов із Черкащини. Його дитячі роки пройшли у містечку Городище на берегах звивистої річки Ольшанки. Продовжуючи сімейну традицію, хлопець закінчив Київське духовне училище, а згодом - Київську духовну семінарію. У стінах цих навчальних закладів і проявилося обдаровання Семена - він виділяється неабияким голосом. Талановитого семінариста беруть до митрополичого хору, який співав у Софійському соборі. Його чистий оксамитовий бас звучав і в Михайлівському Золотоверхому.

1838 рік вирішив долю двадцятип'ятирічного Гулака-Артемовського. Його помітив славетний уже на той час композитор Михайло Глінка, який приїхав до Києва у пошуку талантів для придворної співочої капели. Дорога до Петербурга відкрита. А там не за горами й визнання. Та до цього ще навчання під керівництвом такого визначного педагога, як Глінка, сцена Флорентійського оперного театру.

Справді творчою перемогою співака стала партія Руслана в опері Михайла Глінки «Руслан і Людмила». На одній з вистав був Тарас Шевченко. «Ну й опера! Особливо, коли Артемовський співає Руслана. Чудовий співак - нічого не скажеш». Поет не лестив своєму товаришеві. Похвала з його уст звучала щиро, непідробно.

Великим розчаруванням для кожного співака стає втрата голосу, його сили і чистоти. Для Семена Степановича усвідомлення кінця кар'єри оперного виконавця не перекреслило творчих пошуків, не поставило крапку в «сценічному дійстві». Він наполегливо працює як композитор. І от 14 квітня 1863 року на сцені Маріїнського театру в Петербурзі з великим успіхом пройшла опера «Запорожець за Дунаєм». Публіка захоплено аплодувала, рецензії були всуціль схвальними, а про Гулака писали, що він «... показав свій блискучий комедійний талант». Композитор став першим виконавцем однієї з головних ролей - Карася.

Виступ був блискучим... і водночас прощальним. Співак ще деякий час виконував низькі басові партії у Великому театрі, але в 1865 році залишив сцену назавжди.

На одному з пам'ятників на Ваганьківському кладовищі вигравіювано «Семен Степанович Гулак-Артемовський. Композитор, співак, автор опери «Запорожець за Дунаєм». Останні роки нашого великого земляка пройшли в Москві, де він і похований. «Запорожець за Дунаєм», по праву перша українська національна опера, перлиною виблискує в його багатогранній творчій спадщині.