УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 110 відвідувачів

Теги
конфлікти УПЦ КП Мазепа церква та політика Патріарх Алексій II церковна журналістика Приїзд Патріарха Кирила в Україну постать у Церкві шляхи єднання іконопис Митрополит Володимир (Сабодан) 1020-річчя Хрещення Русі Археологія та реставрація українська християнська культура Предстоятелі Помісних Церков автокефалія діаспора Голодомор Вселенський Патріархат забобони Церква і політика УГКЦ Церква і медицина секти Ющенко педагогіка милосердя Католицька Церква молодь Священний Синод УПЦ краєзнавство комуністи та Церква церква і суспільство монастирі та храми України вибори Президент Віктор Ющенко Доброчинність розкол в Україні Києво-Печерська Лавра Церква і влада






Рейтинг@Mail.ru






19 квітня 1824 року помер англійський поет Джордж Гордон Байрон



Свобода знайде своїх послідовників.
Джордж Байрон

„Оплаканий свободою", - так сказав Олександр Пушкін про Джорджа Байрона, творчістю якого захоплювався. Життя цього англійця було схоже на шлях вершника, який мчить удаль, щосили пришпорюючи коня. Байрон і справді любив їздити верхи. Принаймні це заняття давало йому змогу хоч на деякий час почуватися вільним від своєї хвороби.

Джордж Байрон народився у Лондоні, але з дитинства йому судилося нести важкий хрест. Внаслідок родової травми він став кульгавим. Ця вада ще не раз проявить себе у його поведінці. Але вона не завадила юнакові стати хорошим боксером, прекрасним наїзником і плавцем. А також улюбленцем публіки.

Уже в 25-річному віці Джордж Байрон був найвідомішою людиною Англії, першою «зіркою». Його вірші користувалися величезним успіхом, поета радо приймали в літературних колах. Та скоро слава та нещирість, яка панувала в модних лондонських салонах, примусили молодого лорда залишити рідну землю й шукати душевної втіхи в далеких краях. Визвольна боротьба в Італії, повстання в Греції. Поет приєднується до борців за свободу, що стає багатим джерелом натхнення. Із екзотичного співця Сходу Байрон перетворюється на поета-мислителя, філософа. Він на своєму досвіді пізнає, яким непевним, хитким є все те, чого прагне людина, - щастя, слава, влада...

Поневіряння та труднощі життя підірвали здоров'я поета. Хвороба, а за нею і смерть обірвали Байронову пісню свободи. Коли Джордж Байрон помирав, на його столі лежала книга, з якою він ніколи не розлучався і над якою гордий лорд завжди смиренно схиляв голову. Це була Біблія.

У Греції у зв'язку зі смертю Байрона оголосили національний траур, останкам поета були віддані військові почесті. Труну з його тілом відправили на батьківщину. Там лорда Байрона поховали у невеликій церкві. На надгробній плиті поета вибито: „Тут покояться останки Джорджа Гордона Ноеля Байрона, автора „Паломництва Чайльд-Гарольда", який помер у Міссолонгах під час спроби повернути цій країні її древню свободу і славу".