УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 116 відвідувачів

Теги
Приїзд Патріарха Кирила в Україну краєзнавство українська християнська культура автокефалія іконопис молодь Ющенко діаспора Президент Віктор Ющенко Голодомор Церква і медицина 1020-річчя Хрещення Русі монастирі та храми України забобони УГКЦ церква та політика розкол в Україні Митрополит Володимир (Сабодан) педагогіка церковна журналістика вибори Предстоятелі Помісних Церков Мазепа конфлікти Вселенський Патріархат Церква і політика постать у Церкві секти Патріарх Алексій II УПЦ КП Католицька Церква Археологія та реставрація милосердя шляхи єднання комуністи та Церква Доброчинність Києво-Печерська Лавра церква і суспільство Церква і влада Священний Синод УПЦ






Рейтинг@Mail.ru






19 квітня – день пам'яті святого рівноапостольного Мефодія



Слово Боже росло і поширювалося.
Книга Діянь

 

«Ими бо начася на сроднем нам язьще словенстем Литургия Божественная и все церковное служение совершатися, и тем неисчерпаемый кладезь воды текущия в жизнь вечную дадеся нам». У Руській Православній Церкві пам'ять рівноапостольних просвітників слов'янських народів Мефодія і Кирила вшановується з XI століття, а урочисте вшанування пам'яті святих було встановлено 1863 року.

Святий Мефодій був старшим із семи братів, святий Костянтин (Кирил його ім'я в чернецтві) - наймолодшим. За промислом Божим Мефодій був призначений воєводою в одне слов'янське князівство Славінію. Там він опанував мову місцевих жителів, що допомогло йому в майбутньому стати духовним учителем і пастирем слов'ян. Прослуживши воєводою десять років і пізнавши марноту життя, Мефодій почав готувати себе до зречення усього земного й звертати свої думки до небесного. Так святий прийшов до чернецтва, на гору Олімп.

Олімп поєднав праведних братів, визначив для них спільну стежку місіонерства й просвітництва. Нею й вирушили Кирил та Мефодій в хозарський край проповідувати Євангеліє. На своєму шляху вони зупинилися в Корсуні. Дізнавшись, що мощі священномученика Климента, папи Римського, знаходяться в морі, чудесним чином обрели їх. У цьому ж місті святий Костянтин знайшов Євангеліє і Псалтир, написані «руськими буквами», і з допомогою однієї доброї людини, яка розмовляла по-руськи, став вчитися читати й писати її мовою.

Святі брати сіяли слово Боже серед хозар доти, доки з молитвою не приступили до нового подвигу. Проповідь рідною для слов'ян мовою в Моравії, де православну віру утискали німецькі єпископи, стала новим етапом у їхній діяльності. З допомогою своїх учнів Мефодій і Кирило склали слов'янську азбуку й переклали слов'янською книги, без яких не могло звершуватися богослужіння: Євангеліє, Псалтир і вибрані служби. «Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог». Ці слова апостола Іоанна, за свідченням деяких літописців, зазвучали слов'янською першими.

«Ми з тобою як дружна пара волів вели одну борозну; я знеміг, але ти навіть не думай полишити труди учительства й знову піти на свою гору», - перед смертю дав настанову Мефодієві Кирило. Не зрадив спільну богоугодну справу старший брат. Уже в сані архієпископа Моравії і Паннонії продовжив євангельську проповідь серед слов'ян і хрестив чеського князя Боривоя і його дружину Людмилу, а також одного з польських князів. В останні роки свого життя святий з двома учнями-священиками переклав слов'янською весь Старий Заповіт, крім Маккавейських книг, а також Номоканон (Правила святих отців) і Патерик.

Святитель передбачив день своєї смерті і відійшов до Господа, коли йому виповнилося 60 років. Відспівували рівноапостольного Мефодія трьома мовами - слов'янською, грецькою, і латиною.