УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 59 відвідувачів

Теги
іконопис монастирі та храми України УГКЦ Мазепа Церква і медицина постать у Церкві Католицька Церква Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква та політика діаспора краєзнавство Президент Віктор Ющенко конфлікти забобони УПЦ КП церква і суспільство секти Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і політика молодь Ющенко Доброчинність милосердя Священний Синод УПЦ Археологія та реставрація 1020-річчя Хрещення Русі автокефалія Києво-Печерська Лавра вибори Вселенський Патріархат шляхи єднання розкол в Україні Церква і влада Голодомор комуністи та Церква педагогіка Патріарх Алексій II церковна журналістика українська християнська культура Предстоятелі Помісних Церков






Рейтинг@Mail.ru






22 квітня 1990 року пішов з життя український критик, літературознавець, перекладач Павло Дегтярьов



Література кожного народу - це найкраще дзеркало його життя.
Іван Франко

 

Народився Павло Андріянович Дегтярьов у 1914 році на Харківщині. Уже в студентські роки, навчаючись на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка, він пробує сили в критиці. У нього було багато задумів. Але їх обірвала війна.

З 1946 року, після демобілізації з армії, П. Дегтярьов переїжджає до Криму. І Сімферополь став містом його постійного мешкання. Павло Андріянович працював головним редактором Кримського радіокомітету, начальником обласного відділу у справах мистецтв, головним редактором Кримвидаву. Він сприяв виданню книжок молодих українських авторів. З 1954 року він був постійним кореспондентом республіканської газети «Літературна Україна» по Кримській області.

Творчий доробок письменника значний. Кілька сотень статей, критичних оглядів, літературних есе, портретів. 1965 року вийшла в світ книжка «Біля літературної карти Криму», до якої увійшли 46 літературно-критичних нарисів про українських та російських письменників, творчість яких пов'язана з Кримом. Про кого б П. Дегтярьов не писав, він завжди зберігав особливості власного стилю. Тяжіння до фактологічного багатства, аргументованості думки при розкритті теми поєднується в нього з лірично-інтимізованою тональністю.

Як продовження літературної карти Криму є кілька збірників, упорядкованих П. Дегтярьовим. Це двотомник «Слово про сонячну землю» (Крим в українській і російській літературі), «Сто віршів про Крим» (сто віршів ста поетів), «Місто двадцяти п'яти віків» (до відзначення двох з половиною тисяч років Феодосії).

Колись Іван Франко говорив про перекладачів, як про будівників «золотих мостів між народами». Свій скромний внесок у цю велику справу вклав і П. Дегтярьов. Перекладав він українських письменників російською мовою, а російських - українською. На рахунку П. Дегтярьова-перекладача більше десяти книг великої прози. Тут і класичні повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря», «Кайдашева сім'я», твори славетного М. Коцюбинського, неповторного у відтворенні дитячої душі Степана Васильченка, і роман Василя Кучера «Чорноморці», і широковідомий роман Андрія Головка «Бур'ян» тощо.