УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 72 відвідувачів

Теги
церква і суспільство забобони секти УПЦ КП церковна журналістика Патріарх Алексій II Доброчинність Митрополит Володимир (Сабодан) шляхи єднання Археологія та реставрація Церква і медицина Приїзд Патріарха Кирила в Україну 1020-річчя Хрещення Русі українська християнська культура конфлікти комуністи та Церква Католицька Церква педагогіка розкол в Україні постать у Церкві краєзнавство Вселенський Патріархат молодь милосердя Ющенко Голодомор іконопис УГКЦ Києво-Печерська Лавра Предстоятелі Помісних Церков церква та політика Мазепа Церква і політика діаспора вибори монастирі та храми України автокефалія Церква і влада Президент Віктор Ющенко Священний Синод УПЦ






Рейтинг@Mail.ru






22 квітня 1990 року пішов з життя український критик, літературознавець, перекладач Павло Дегтярьов



Література кожного народу - це найкраще дзеркало його життя.
Іван Франко

 

Народився Павло Андріянович Дегтярьов у 1914 році на Харківщині. Уже в студентські роки, навчаючись на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка, він пробує сили в критиці. У нього було багато задумів. Але їх обірвала війна.

З 1946 року, після демобілізації з армії, П. Дегтярьов переїжджає до Криму. І Сімферополь став містом його постійного мешкання. Павло Андріянович працював головним редактором Кримського радіокомітету, начальником обласного відділу у справах мистецтв, головним редактором Кримвидаву. Він сприяв виданню книжок молодих українських авторів. З 1954 року він був постійним кореспондентом республіканської газети «Літературна Україна» по Кримській області.

Творчий доробок письменника значний. Кілька сотень статей, критичних оглядів, літературних есе, портретів. 1965 року вийшла в світ книжка «Біля літературної карти Криму», до якої увійшли 46 літературно-критичних нарисів про українських та російських письменників, творчість яких пов'язана з Кримом. Про кого б П. Дегтярьов не писав, він завжди зберігав особливості власного стилю. Тяжіння до фактологічного багатства, аргументованості думки при розкритті теми поєднується в нього з лірично-інтимізованою тональністю.

Як продовження літературної карти Криму є кілька збірників, упорядкованих П. Дегтярьовим. Це двотомник «Слово про сонячну землю» (Крим в українській і російській літературі), «Сто віршів про Крим» (сто віршів ста поетів), «Місто двадцяти п'яти віків» (до відзначення двох з половиною тисяч років Феодосії).

Колись Іван Франко говорив про перекладачів, як про будівників «золотих мостів між народами». Свій скромний внесок у цю велику справу вклав і П. Дегтярьов. Перекладав він українських письменників російською мовою, а російських - українською. На рахунку П. Дегтярьова-перекладача більше десяти книг великої прози. Тут і класичні повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря», «Кайдашева сім'я», твори славетного М. Коцюбинського, неповторного у відтворенні дитячої душі Степана Васильченка, і роман Василя Кучера «Чорноморці», і широковідомий роман Андрія Головка «Бур'ян» тощо.