УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 62 відвідувачів

Теги
краєзнавство Києво-Печерська Лавра конфлікти церква і суспільство Вселенський Патріархат монастирі та храми України церква та політика постать у Церкві милосердя УПЦ КП вибори Церква і медицина Церква і політика секти 1020-річчя Хрещення Русі українська християнська культура Президент Віктор Ющенко педагогіка Церква і влада молодь автокефалія Доброчинність Митрополит Володимир (Сабодан) Католицька Церква забобони Голодомор Ющенко УГКЦ розкол в Україні Патріарх Алексій II церковна журналістика Предстоятелі Помісних Церков шляхи єднання Археологія та реставрація діаспора Приїзд Патріарха Кирила в Україну Мазепа комуністи та Церква іконопис Священний Синод УПЦ






Рейтинг@Mail.ru






25 квітня 1913 року помер Михайло Коцюбинський



Щоб бути хорошим учителем, треба любити те, чого навчаєш, і любити тих, кого навчаєш.
Василь Ключевський

Ім'я Михайла Коцюбинського вписане золотими літерами до скарбниці світової літератури. Його повісті «Дорогою ціною», «Тіні забутих предків» та «Fata morgana» декілька десятиліть поспіль вивчають школярі в курсі української літератури. Оповідання «Харитя», «Ялинка» і «Маленький грішник» стали улюбленими творами не одного покоління дітлахів.

Після закінчення Шаргородського духовного училища Михайло Коцюбинський працював приватним учителем. Його учні згадували, що Михайло Михайлович умів зацікавити навчанням й ніколи не примушував зазубрювати. Син пана Мочинського Олексій писав: «Своїм лагідним та добрим ставленням Коцюбинський завоював симпатії не тільки моїх батьків, а й наші, дитячі. Я прагнув до нього всією душею, бо своєю добротою і методами викладання він відрізнявся від учителя, який був у мене раніше... Його лекції завжди були цікавими, він мав талант захоплювати учня. Викладання він проводив російською, але в приватних бесідах розмовляв виключно українською мовою, привчаючи й мене розмовляти по-українськи».

Після здобуття диплому народного вчителя Коцюбинський виїхав у село Лопатинці, де працював репетитором у дітей бухгалтера цукрового заводу Мельникова. Навчаючи дітей літератури та інших предметів, М.Коцюбинський почав і сам писати твори. Перші оповідання «Харитя» та «Ялинка», написані у Лопатинцях 1891 року, надрукував львівський журнал «Дзвінок». У вільний від навчання час Коцюбинський читав своїм учням цей журнал. Один з хлопчаків запитав, чому в журналі немає портрета Коцюбинського, на що вчитель скромно відповів, що це видання друкує фотографії тільки відомих і талановитих письменників.

Ще в дванадцятирічному віці Михайлові напророкував стати письменником його вчитель російської мови. «Будемо мати свого літератора», - захоплено сказав він колегам, закінчивши перевіряти учнівські твори на тему «Як проводяться різдвяні свята в моїй сім'ї». У відповідь на їхнє здивування, вчитель зачитав уголос твір Михайла, який тоді навчався у другому класі. Дехто з колег зауважив, що навряд чи юний учень міг написати такий великий розгорнутий твір. «Ні, панове, - відстоював учитель свого вихованця, - це майбутній письменник, майбутній поет». Було це під час навчання М.Коцюбинського у Шаргородському духовному училищі.