УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 80 відвідувачів

Теги
іконопис Священний Синод УПЦ Предстоятелі Помісних Церков церковна журналістика Мазепа Церква і політика Голодомор молодь 1020-річчя Хрещення Русі церква та політика педагогіка секти УГКЦ Києво-Печерська Лавра Доброчинність Патріарх Алексій II милосердя конфлікти українська християнська культура Церква і медицина Археологія та реставрація діаспора шляхи єднання Церква і влада Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква і суспільство краєзнавство автокефалія забобони постать у Церкві Ющенко розкол в Україні Митрополит Володимир (Сабодан) УПЦ КП комуністи та Церква Католицька Церква вибори монастирі та храми України Вселенський Патріархат Президент Віктор Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






28 квітня – день пам’яті мученика Сави Готфського



Праведність - найшвидші крила, які підносять від землі на небо.
Преподобний Єфрем Сирін

Святий мученик Сава, за походженням готф, жив у IV столітті. Він вів благочестиве життя, був стриманий, мовчазний, всі дні проводив у молитві й завжди сміливо проповідував християнство.

Готфські князі та судді під впливом язичницьких жерців почали гоніння на християн і примушували їх їсти ідоложертовне м'ясо. Багато язичників, щоб зберегти життя своїм близьким та родичам, які прийняли християнство, подавали їм звичайне м'ясо замість ідоложертовного. Деякі християни погодилися на такий обман, але святий Сава відмовився і заявив, що християнин повинен відкрито сповідувати свою віру. Коли переслідування християн посилилося, односельці святого Сави вирішили йти до судді й поклястися в тому, що серед них немає жодного християнина. Тоді святий Сава голосно заявив: «Не присягайтеся за мене, тому що я - християнин». Жителі присягнули судді, що в їхньому селищі тільки один християнин. За наказом судді до нього привели святого Саву, але побачивши його бідність, суддя вирішив, що він не може ні допомогти комусь, ні зашкодити, й відпустив його.

Тим часом один з готфських воєначальників на ім'я Афарид під час Пасхи напав на селище. Воїни схопили священика Сапсала і святого Саву. Священика везли на возі, а святого Саву вели за возом по тернинню, били палицею і бичами. Коли вранці вони ввійшли в місто, святий Сава сказав мучителям: «Подивіться на моє тіло, чи є на ньому сліди від терну і ваших ударів?» Воїни були здивовані, побачивши мученика здоровим і неушкодженим. Тоді святого Саву розтягнули на осях воза і били весь день. Уночі одна благочестива жінка побачила прив'язаного мученика і звільнила його, але вдень за наказом Афарида святого Саву знову катували. Йому та священику подали ідоложертовне м'ясо й пообіцяли відпустити, якщо вони скуштують його. Священик Сапсал відповів: «Ми швидше погодимося, щоб Афарид розіпнув нас, аніж скуштуємо м'ясо, опоганене бісами». Святий Сава запитав: «Хто прислав це м'ясо?» «Владика Афарид», - відповів слуга. «Є тільки один владика - Бог, Який на небесах», - сказав мученик. Один із слуг за це слова сильно ударив святого Саву списом у груди. Всі думали, що мученик помре, але святий не відчував болю.

Афарид велів стратити святого Саву. Дорогою до річки Мусова, в якій його хотіли втопити, святий радісно дякував Господу за те, що Він сподобив його постраждати за сповідання християнської віри. Слуги тим часом міркували між собою: «Чом би нам не відпустити цього не винного ні в чому чоловіка? Афарид не дізнається про те, що ми відпустили його». Святий Сава, почувши їх, вигукнув: «Виконуйте наказане вам! Я бачу ангелів, які прийшли зі славою взяти мою душу!» Мученика кинули в річку, прив'язавши до шиї вантаж.

Пізніше кати витягнули його тіло й залишили на березі; християни забрали тіло і поховали за християнським звичаєм. Згодом один із скіфських вождів, християнин Іуній Саран переніс мощі святого Сави до Каппадокії, де їх з честю прийняв святитель Василій Великий.