УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 86 відвідувачів

Теги
УГКЦ автокефалія іконопис церква і суспільство УПЦ КП Католицька Церква молодь розкол в Україні Ющенко Голодомор Києво-Печерська Лавра комуністи та Церква церква та політика Предстоятелі Помісних Церков Церква і політика Доброчинність Митрополит Володимир (Сабодан) забобони Приїзд Патріарха Кирила в Україну секти 1020-річчя Хрещення Русі педагогіка Церква і медицина Церква і влада Священний Синод УПЦ шляхи єднання постать у Церкві краєзнавство милосердя діаспора церковна журналістика Мазепа вибори Президент Віктор Ющенко конфлікти українська християнська культура монастирі та храми України Патріарх Алексій II Вселенський Патріархат Археологія та реставрація






Рейтинг@Mail.ru






1 травня – день пам’яті мученика Іоанна Нового, Янінського



Стань на шлях, який веде до Неба; стань на шлях вузький і тісний, іди ним, виснажуючи й підкорюючи духу своє тіло.
Святитель Іоанн Златоуст

Хто має істинну віру в серці,  той може пронести любов до Господа крізь усі незгоди, випробування, страждання. Той не прагне слави, але люди ніколи не забувають його подвигів і вшановують його пам'ять. До таких праведників належить святий мученик Іоанн Новий, який жив у Греції в XV столітті. Залишившись у молоді роки сиротою, він купив у Константинополі невеличку крамницю і зайнявся ремеслом. Справи йшли добре, але душа святого прагнула духовного життя, служіння Богу.

У цей час Константинополь перебував під владою турків. Християни дуже страждали під їхнім ігом. Багато ремісників і торговців зрадили християнській вірі і перейшли в магометанство. Святий Іоанн дорікав їм за це і підтримував тих, хто залишився вірним своїй вірі. Він не боявся постраждати за Христа. Постом і молитвою праведник готував себе до тяжких випробувань, просив у Господа, щоб Той укріпив його сили.

У ніч на Велику суботу Іоанн побачив сон: він стояв у печі й співав славу Господу, а навколо нього звивалися язики полум'я. Святий зрозумів це видіння як благословення іти на мучеництво. І випив чашу страждань до дна.

Ремісники, які перейшли в магометанство, ненавиділи Іоанна. Вони звинуватили його в тому,  що він не зрікається Христа, і віддали під суд. Але мученик твердо стояв на тому, що він християнин. Його морили голодом, спрагою, немилосердно били, а переконавшись, що все даремно, повели на вогнище. Святий з радістю ступив у вогонь, на його обличчі не було ні тіні сумніву чи каяття.

Міцною була віра мученика. Не зрікся Христа під час катувань. Кістки святого Іоанна християни зібрали і перенесли до соборного храму.