УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 152 відвідувачів

Теги
секти забобони монастирі та храми України Мазепа автокефалія Церква і політика Ющенко Патріарх Алексій II милосердя Президент Віктор Ющенко Києво-Печерська Лавра УГКЦ Церква і влада розкол в Україні молодь Приїзд Патріарха Кирила в Україну Вселенський Патріархат церковна журналістика конфлікти церква та політика краєзнавство Доброчинність постать у Церкві 1020-річчя Хрещення Русі педагогіка шляхи єднання Церква і медицина діаспора УПЦ КП Священний Синод УПЦ Голодомор церква і суспільство Археологія та реставрація українська християнська культура комуністи та Церква вибори іконопис Митрополит Володимир (Сабодан) Католицька Церква Предстоятелі Помісних Церков






Рейтинг@Mail.ru






5 травня 1828 року народилася українська письменниця Ганна Барвінок



Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся.
Пантелеймон Куліш

Красива, скромна, терпляча, вірна. Чутлива до людського горя, відкрита для милозвучного українського слова. Олександра Михайлівна Білозерська й псевдонім обрала собі поетичний, із фольклорних джерел - Ганна Барвінок. Своє життя повністю присвятила коханому чоловікові, письменнику Пантелеймону Кулішеві.

Із того часу, як юна Олександра побачила Пантелеймона на своєму хуторі Мотронівці, їхні шляхи вже не розходилися. Весілля зіграли 24 січня 1847 року тут-таки, на хуторі. Боярином був Тарас Шевченко. Йому ж Олександра Михайлівна разом із весільною квіткою заповіла все своє весільне віно: прадавні родові клейноди, коштовні жіночі прикраси та ще три тисячі карбованців грішми - аби Шевченко поїхав до Італії для вдосконалення малярської майстерності. Усе робилося таємно, щоб він не знав, хто благодійник. Та плани були зруйновані арештом Тараса Григоровича.

Арештували й Куліша, як члена Кирило-Мефодіївського братства. Олександра Михайлівна розділила з чоловіком усі тривоги очікування суду, заслання в Тулу. А мала ж лише дев'ятнадцять.

Протягом довгих років, доки не залишилася сама, Олександра була вірною супутницею, а також помічницею в різноманітних творчих справах Пантелеймона Куліша. Після п'ятнадцяти років подружнього життя він писав: «Без Олександри Михайлівни книга моя не була б написана. Всі житейські клопоти брала вона на себе, оберігаючи мій спокій, час і здоров'я всіляко. Жодна жінка не могла більше зробити для письменника, а вона ще знаходила час писати малоросійські оповідання з «народних уст». Олександра віддавала свої сили і не жалкувала. "Я облишила бали, виїзди, ефекти. І для мене найкращим концертом був шелест його паперів. Рипіння його пера..." Завдяки її клопотанням вийшли у світ "Біблія", яку Куліш та Пулюй переклали українською мовою, збірки творів. Також вона створила музей письменника.

Куліш теж підтримував дружину в творчих пошуках. Він і надихав, і спонукав до праці, і редагував. "Я горджуся, - згадувала вона, - що була слухняна учениця, увірувала в його істину, в його благородний порив. Багато було, можливо, обдарованіших, проте не прониклись ідеєю любові до справи, вони дивилися на це, як на забаву, як на мазурку. Я ж свого таланту у землю не зарила і принесла своє серце на алтар..."

Друком з'явилися перші оповідання укра¬їнської письменниці Ганни Барвінок. Її твори з народного життя позначені неабияким літературним хистом. Найбільша збірка "З народних уст" була видана 1902 року в Києві. Письменниця виявила себе тонким знавцем психології, фольклору, народних звичаїв. По собі вона залишила понад тридцять оповідань, героями яких здебільшого є жінки. Тому й називають її поетом жіночої долі. Свою творчість не вважала чимось особливим. Надсилаючи рукописи Борису Грінченку, зазначала: "Що посилаю, те й несу на алтар своєї України. А інші нехай більше несуть... А я - лепту удовиці".