УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 101 відвідувачів

Теги
Митрополит Володимир (Сабодан) забобони Патріарх Алексій II шляхи єднання діаспора конфлікти краєзнавство розкол в Україні Вселенський Патріархат УГКЦ Доброчинність Церква і політика милосердя автокефалія Голодомор постать у Церкві Католицька Церква молодь 1020-річчя Хрещення Русі Приїзд Патріарха Кирила в Україну Священний Синод УПЦ Президент Віктор Ющенко Ющенко церква і суспільство вибори монастирі та храми України іконопис Археологія та реставрація українська християнська культура секти Церква і медицина педагогіка Мазепа Церква і влада церковна журналістика комуністи та Церква церква та політика УПЦ КП Києво-Печерська Лавра Предстоятелі Помісних Церков






Рейтинг@Mail.ru






5 травня – день пам'яті преподобного Феодора Сікеота



Чистоту тілесну і чистоту думок можна здобувати тільки безперервною молитвою і устремлінням розуму до Бога.

Преподобний Парфеній Голосіївський

Преподобний Феодор Сікеот народився в середині VI століття в селі Сікеї (Мала Азія). Коли мати святого Марія зачала його, вона побачила вві сні видіння, що світла зірка зійшла до неї в утробу. Один старець пояснив жінці, що це благодать Божа зійшла на дитину, яку вона народить.

Марія бажала, щоб син її став воїном. Та великомученик Георгій, прийшовши до неї уві сні, сповістив, що хлопчик призначений служити Богу. У школі Феодор проявляв великі здібності до навчання й мудрість. Він був спокійним, покірливим, не допускав сварок, до нього прислухалися товариші. З восьми років святий у Великий піст з'їдав тільки шматочок хліба ввечері. Коли ж шкільний вчитель відпускав його під час перерви на обід, Феодор біг у церкву великомученика Георгія, де покровитель храму являвся йому в подобі юнака і вводив у храм.

У десятилітньому віці преподобний захворів і мало не помер. Хлопчика зцілили дві краплі роси, які впали з лику Спасителя, написаного на склепінні храму святого Іоанна Хрестителя. У цей час Феодору щоночі являвся великомученик Георгій, який водив його у свою церкву молитися. Молитва звершувалася до ранку. Коли ж мати зі страху за сина, який вночі блукає лісом, заборонила йому ходити до храму, великомученик у видінні грізно наказав Марії не втручатися. Переконавшись в особливому покликанні святого Феодора, домочадці більше не перешкоджали йому здійснювати подвиги.

У дванадцять років святий удостоївся побачити у видінні на Престолі Царя Слави Христа, Який сказав: «Подвизайся, Феодоре, щоб прийняти в Царствії Небесному безцінну нагороду». І хлопець не ослухався, пішов за Голосом. Навіть диявол не зумів погубити його.

Молитва отрока була угодна Богу. Одного разу, коли в країні лютувала страшна засуха, він пішов за благословенням до пустельника Глікерія. Старець і Феодор преклонили коліна і стали просити у Господа милості - і тієї ж миті на землю рясно полив дощ.

Невдовзі святий пішов із дому й оселився при церкві великомученика Георгія. З'їдав він за цілий день всього одну проскуру. У такому юному віці - а Феодору виповнилося лише чотирнадцять - преподобний був наділений даром зцілення.

Але найбільше святий Феодор прагнув цілковитого спокою й усамітнення. Два роки він провів в печері, яку викопав сам неподалік церкви великомученика Георгія. Харчувався самим хлібом та водою.

За свої подвиги Феодор уже в сімнадцятилітньому віці удостоївся сану священика. Через деякий час, поїхавши поклонитися святим місцям в Єрусалимі, він прийняв чернецтво в Хозевитській Лаврі неподалік Йордану.

Подвижницьке життя молодого ієромонаха надихало багатьох людей, які шукали спасіння. Феодор отримав від Господа владу над дикими звірами. Ведмеді й вовки приходили до нього й брали їжу з його рук. Молитвами святого зцілювалися прокажені, із цілих областей виганялася нечиста сила, вимирала сарана. Зусиллями преподобного був зведений прекрасний храм.

Коли Анастасіопольський єпископ залишив цей світ, мешканці міста вблагали Анкірського митрополита Павла поставити на його місце преподобного Феодора. Таємні вороги намагалися отруїти святителя, та Матір Божа дала йому три зернятка, які зберегли його праведне життя.

Святість преподобного була настільки явною, що під час звершення ним Євхаристії благодать Святого Духа у вигляді світлої порфіри покривала Святі Дари. Одного разу, коли Феодор підняв дискос з Божественним Агнцем і виголосив: «Святая святим», - Агнець злетів, а потім опустився назад на дискос. Святитель також напророчив у майбутньому єресь іконоборства.

Пройшовши випробування й здійснивши подвиги, надихнувши багатьох йти за ним, віддати життя Богу, святий упокоївся. Сталося це 613 року.