УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 101 відвідувачів

Теги
Церква і медицина УПЦ КП милосердя Археологія та реставрація Мазепа комуністи та Церква українська християнська культура діаспора 1020-річчя Хрещення Русі Вселенський Патріархат Предстоятелі Помісних Церков педагогіка УГКЦ молодь церква та політика церковна журналістика Патріарх Алексій II Церква і влада шляхи єднання секти краєзнавство Доброчинність церква і суспільство конфлікти Католицька Церква Голодомор Митрополит Володимир (Сабодан) Києво-Печерська Лавра Приїзд Патріарха Кирила в Україну забобони монастирі та храми України Президент Віктор Ющенко Ющенко Священний Синод УПЦ іконопис вибори автокефалія постать у Церкві розкол в Україні Церква і політика






Рейтинг@Mail.ru






7 травня – день пам'яті преподобного Фоми Юродивого



Нехай душа того, хто підносить молитви, буде чиста й вільна від усякої страсті, нехай ніхто не наближається до Бога з ворожістю... обуренням і роздратуванням.
Святитель Іоанн Златоуст

Щороку цього дня християни вшановують пам'ять преподобного Фоми Юродивого. Фома вів богоугодне життя. Його слова, звернені до Бога в сердечній молитві, завжди знаходили відгук у Всевишнього. Коли антіохійців косила морова язва, святий, страждаючи й усім серцем вболіваючи за людей, звів руки до неба й гаряче проказав слова благальні. І страшна напасть відійшла. Сила його слова, любові до грішних братів і сестер здобули Господню милість.

Преподобний Фома Юродивий був ченцем одного з монастирів у Кесарії Каппадокійській (Мала Азія). Коли він приходив до Антіохії Сирійської, то приймав на себе юродство. Слова його виявлялися пророчими. Якось Анастасій, економ церкви, біля якої Фома просив милостиню, ударив його по щоці. Тоді юродивий мовив: «З цього часу ні я від Анастасія нічого не прийму, ні Анастасій не зможе мені нічого подати». Наступного ж дня економ помер, а преподобний упокоївся дорогою до свого монастиря.

Пройшов час. Фома Юродивий мирно лежав біля церкви святої Єфимії в пригороді Дафні. На місці, де хоронили прочан. Коли у цій же церкві упокоїлася одна прочанка, її погребли над преподобним. Та через чотири години земля вивергнула гроб жінки. Її вдруге поховали на тому ж місці, але земля знову не прийняла гроб. Довелося перенести його до іншого місця.

Коли ж історія повторилася - над праведником поклали померлу мандрівницю, - служителі храму здогадалися, що преподобний Фома не задоволений. Не бажає, щоб над ним була похована жінка. За велінням Антіохійського Патріарха Домна мощі преподобного були перенесені в Антіохію й покладені в гробниці, де знайшли спокій багато святих мучеників. Над цими мощами, що приносили людям полегшення та зцілення, звели невелику церкву. Там кожен міг преклонити коліна перед святими образами, щиросердно помолитися, попросити у Господа милості, а в преподобних заступництва. «Ти почуй з неба, з місця оселі Твоєї, і помилуй; сотвори і воздай кожному за путями його, бо Ти знаєш серце його, тому що Ти один знаєш серця всіх синів людських» (3 Цар. 8, 39).