УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 104 відвідувачів

Теги
Католицька Церква педагогіка монастирі та храми України Церква і медицина іконопис Патріарх Алексій II Президент Віктор Ющенко Мазепа церковна журналістика Митрополит Володимир (Сабодан) вибори діаспора Церква і політика шляхи єднання конфлікти УГКЦ церква та політика Церква і влада УПЦ КП Предстоятелі Помісних Церков автокефалія Вселенський Патріархат милосердя Археологія та реставрація краєзнавство Приїзд Патріарха Кирила в Україну постать у Церкві розкол в Україні 1020-річчя Хрещення Русі Священний Синод УПЦ українська християнська культура церква і суспільство Ющенко Доброчинність забобони Києво-Печерська Лавра молодь секти комуністи та Церква Голодомор






Рейтинг@Mail.ru






7 травня – день пам'яті преподобного Фоми Юродивого



Нехай душа того, хто підносить молитви, буде чиста й вільна від усякої страсті, нехай ніхто не наближається до Бога з ворожістю... обуренням і роздратуванням.
Святитель Іоанн Златоуст

Щороку цього дня християни вшановують пам'ять преподобного Фоми Юродивого. Фома вів богоугодне життя. Його слова, звернені до Бога в сердечній молитві, завжди знаходили відгук у Всевишнього. Коли антіохійців косила морова язва, святий, страждаючи й усім серцем вболіваючи за людей, звів руки до неба й гаряче проказав слова благальні. І страшна напасть відійшла. Сила його слова, любові до грішних братів і сестер здобули Господню милість.

Преподобний Фома Юродивий був ченцем одного з монастирів у Кесарії Каппадокійській (Мала Азія). Коли він приходив до Антіохії Сирійської, то приймав на себе юродство. Слова його виявлялися пророчими. Якось Анастасій, економ церкви, біля якої Фома просив милостиню, ударив його по щоці. Тоді юродивий мовив: «З цього часу ні я від Анастасія нічого не прийму, ні Анастасій не зможе мені нічого подати». Наступного ж дня економ помер, а преподобний упокоївся дорогою до свого монастиря.

Пройшов час. Фома Юродивий мирно лежав біля церкви святої Єфимії в пригороді Дафні. На місці, де хоронили прочан. Коли у цій же церкві упокоїлася одна прочанка, її погребли над преподобним. Та через чотири години земля вивергнула гроб жінки. Її вдруге поховали на тому ж місці, але земля знову не прийняла гроб. Довелося перенести його до іншого місця.

Коли ж історія повторилася - над праведником поклали померлу мандрівницю, - служителі храму здогадалися, що преподобний Фома не задоволений. Не бажає, щоб над ним була похована жінка. За велінням Антіохійського Патріарха Домна мощі преподобного були перенесені в Антіохію й покладені в гробниці, де знайшли спокій багато святих мучеників. Над цими мощами, що приносили людям полегшення та зцілення, звели невелику церкву. Там кожен міг преклонити коліна перед святими образами, щиросердно помолитися, попросити у Господа милості, а в преподобних заступництва. «Ти почуй з неба, з місця оселі Твоєї, і помилуй; сотвори і воздай кожному за путями його, бо Ти знаєш серце його, тому що Ти один знаєш серця всіх синів людських» (3 Цар. 8, 39).