УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 72 відвідувачів

Теги
Предстоятелі Помісних Церков Приїзд Патріарха Кирила в Україну забобони УПЦ КП Церква і політика конфлікти монастирі та храми України Голодомор Доброчинність Києво-Печерська Лавра церковна журналістика УГКЦ краєзнавство вибори Церква і влада секти педагогіка Археологія та реставрація шляхи єднання милосердя автокефалія церква і суспільство розкол в Україні Священний Синод УПЦ постать у Церкві Церква і медицина Ющенко Католицька Церква Митрополит Володимир (Сабодан) церква та політика Патріарх Алексій II українська християнська культура Мазепа 1020-річчя Хрещення Русі Президент Віктор Ющенко Вселенський Патріархат комуністи та Церква діаспора іконопис молодь






Рейтинг@Mail.ru






10 травня 1877 року народився святитель Лука (Войно-Ясенецький)



Духовне життя - це активне, тверезе, вольове, до Бога і людей направлене життя, і тут голосу розуму і вимогам совісті належить перше місце
Святитель Лука (Войно-Ясенецький)

Валентин Феліксович Войно-Ясенецький народився 10 травня 1877 року в Керчі в родині провізора. Рід Войно-Ясенецьких досить стародавній, відомий з VI сторіччя, його представники служили при дворі польських і литовських королів, але поступово рід збіднів. Валентин виховувався у православній традиції. Але істинне поняття про християнську віру він одержав, старанно прочитавши Новий Завіт, подарований йому директором гімназії при отриманні атестата зрілості. На формування віри майбутнього Святителя також вплинула, поза сумнівом, близькість такого унікального центру Православ'я, як Києво-Печерська Лавра. Церковне життя, що било тут ключем, давало багату ниву для роздумів хлопця...

Ім'я архієпископа Луки, професора-хірурга Валентина Феліксовича Войно-Ясенецького відоме не лише на Україні й Росії, але в Європі. Така широка популярність стала можливою завдяки подвижництву. Він з юності надихнув ідеєю служіння народу і втілив її в медичній практиці. Його життя подібне проповіді - це еталон служіння Богу і людям.

Вірність власним переконанням і постійність архієпископа у вірі виявляла собою приклад для багатьох християн в епоху гонінь на православ'я. Безмірна любов до людей дозволила архієпископу Луці вижити в складних ситуаціях, де б він не був скрізь він зціляв людей, і як священик і як лікуючий лікар. Не зважаючи на постійну самовіддану роботу практикуючого хірурга доктор пише свою головну працю у області медицини «Нариси гнійної хірургії» - робота надзвичайно важлива особливо в період Великої Вітчизняної війни.

За словами очевидців тих років, Святитель Лука перед операцією молився і благословляв хворого. У тому місці, де треба було робити розріз, ставив йодом хрестик. Коли керівництво намагалося прибрати з операційної ікону, хірург у рясі відмовлявся оперувати. Очевидці розказують, що безнадійні поранені одужували, якщо були пацієнтами єпископа Луки. Про операції, що проводив Войно-Ясенецький, складали легенди. Він завжди уважно вивчав історії хвороб усіх поранених, що поступили в госпіталь, відбираючи тих, кого вважали безнадійними.

У літературній спадщині архієпископа Луки чітко простежується етичний ідеал, на який необхідно орієнтуватися у формуванні особи. «Людина високої і благородної душі... він завжди зосереджений, мовчазний, ніколи не лукавить, має душу відкриту і сміливу, не боїться сповідати перед сильними світу цього чисту правду. До своїх ближніх ставився з благородством і великодушністю, ні перед ким не звеличить, ніколи не принижує чужу гідність, зі всіма тихий і ввічливий. Ось це і є благородство душевне - коли душа пройнята повсякчасним прагненням до правди, їй чуже лукавство, лицемірство і легкодухість...».