УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 55 відвідувачів

Теги
Церква і влада автокефалія Католицька Церква Доброчинність монастирі та храми України Митрополит Володимир (Сабодан) Голодомор шляхи єднання Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква та політика УПЦ КП українська християнська культура Києво-Печерська Лавра милосердя краєзнавство Археологія та реставрація розкол в Україні іконопис забобони Президент Віктор Ющенко Церква і медицина Патріарх Алексій II молодь УГКЦ діаспора постать у Церкві Вселенський Патріархат секти церковна журналістика 1020-річчя Хрещення Русі педагогіка Мазепа конфлікти комуністи та Церква Ющенко Предстоятелі Помісних Церков Священний Синод УПЦ вибори Церква і політика церква і суспільство






Рейтинг@Mail.ru






10 квітня – день пам’яті преподобного Стефана Печерського



Учению повинуяся Богоноснаго Феодосия, поставлен бысть от него вождь быти святому его стаду, еже добре пасый, церковь Богородицы, волею Тоя основанную чудне, совершил еси благолепно, приснопамятне Стефане, в нейже нам, молящимся, испроси от Христа Бога велию милость.
(Тропар преподобному Стефану Печерському)

Сьогодні день пам'яті преподобного Стефана, ігумена Печерського, єпископа Володимира-Волинського. Його життєвий подвиг і глибоке смирення служать для нас зразком для наслідування, адже слово Боже заповідає виховувати в душі цю чесноту і у всіх своїх вчинках керуватися нею. "Будьте мудрі, як змії, і прості, як голуби" (Мф. 10, 16).

Преподобний Стефан з молодих років трудився в Києво-Печерській обителі під керівництвом преподобного Феодосія. До постригу в чернецтво святий Стефан ріс у заможній родині, та після смерті своїх батьків він роздав усе майно і вирішив присвятити себе служінню Богу.

Перед кончиною преподобного Феодосія ченці просили його призначити ігуменом святого Стефана, який був тоді доместіком (головним уставником на кліросі). Позвавши до себе улюбленого учня, преподобний Феодосій призначив йому послух - виконувати обов'язки ігумена Печерського монастиря, заповідав неухильно дотримуватися суворого монастирського уставу, піклуватися про мандрівників і молитися про добродійників святої обителі.

Преподобний Стефан став гідним наступником свого учителя. Він закінчив будівництво соборного Печерського храму, розпочате ще за життя преподобного Феодосія. Також він заснував поблизу новий монастир, куди перевів майже всю братію старої обителі, залишивши лише декілька послушників, яким поставив у обов'язок поховання померлих ченців і щоденне здійснення Божественної літургії в пам'ять покійних братів. Старання преподобного Стефана на ниві монастирського будівництва послужили зміцненню духовного життя обителі.

Побачивши благочестиві турботи про святу обитель Божу ворог роду людського зумів хитромудрими своїми підступами посіяти смуту серед окремих насельників монастиря і призвів до позбавлення влади преподобного Стефана з поста ігумена та вигнання його з Печерського монастиря.

Покірливо несучи скорботу заподіяних йому образ, святий подвижник Божий, у наслідування святому первомученику Стефану і у виконання наказу преподобного Феодосія про любов до братії, продовжував старанно молитися про гонителів своїх: «Господи, не постав їм гріху цього». Після вигнання з обителі святий Стефан взявся за будівництво нового монастиря на річці Клові. Засоби для будівництва були щедро йому надані багатьма боярами і вельможами, які були його духовними дітьми. За бажанням святого Стефана новий монастир був освячений на честь Влахернської ікони Божої Матері, в пам'ять Її чудового явлення константинопольським живописцям. Незабаром у новому монастирі зібралося велике число братії, які суворо дотримувалися уставу, встановленого преподобним Феодосієм для Печерської обителі.

У 1091 році, після кончини єпископа Володимиро-Волинського, преподобний Стефан був висвячений на єпископа митрополитом Київським Іоанном і поставлений на кафедру міста Володимира-на-Волині, заснованого святим рівноапостольним князем Володимиром. У єпископському сані преподобний прослужив три роки, незмінно подаючи приклад лагідності та милосердя. 10 травня 1094 року преподобний Стефан представився до Господа.