УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 66 відвідувачів

Теги
педагогіка Католицька Церква Предстоятелі Помісних Церков секти Ющенко діаспора Доброчинність іконопис Голодомор УПЦ КП церква і суспільство постать у Церкві Церква і політика розкол в Україні церковна журналістика Митрополит Володимир (Сабодан) українська християнська культура Церква і влада вибори шляхи єднання Археологія та реставрація краєзнавство монастирі та храми України Церква і медицина комуністи та Церква Приїзд Патріарха Кирила в Україну УГКЦ Священний Синод УПЦ Мазепа автокефалія забобони Вселенський Патріархат Президент Віктор Ющенко Києво-Печерська Лавра 1020-річчя Хрещення Русі церква та політика Патріарх Алексій II конфлікти молодь милосердя






Рейтинг@Mail.ru






11 травня 1907 року в Києві засновано Українське наукове товариство



Без учення цілий світ буде потемнілий, і без нього день ясний стане спохмурнілий.
Михайло Козачинський

 

У XIX столітті майже жодна подія в мистецькому чи то науковому житті українців не відбувалася без підтримки меценатів. Одним із таких благодійників був відомий цукрозаводчик Василь Симиренко. Він фінансував часописи «Киевская старина», «Рада», «Громадська думка», «Літературно-науковий вісник», видавництво «Вік», підтримував Товариство допомоги культурі й науці, його коштом вийшли кілька видань «Кобзаря», твори Коцюбинського тощо. Не залишила Симиренка байдужим і доля Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, яке на той час очолював Михайло Грушевський.

Інституція спершу орендувала будинок на вулиці Чернецького, але з часом, коли праця товариства набрала сили й треба було утримувати власну друкарню, бібліотеку, складські приміщення, Грушевський звернувся за допомогою до наддніпрянських промисловців. Відгукнувся, щоправда приховуючи своє справжнє ім'я, Василь Симиренко. Він подарував Науковому товариству десять тисяч рублів - на той час величезні гроші, аби Грушевський з колегами не сушили собі голови платнею за приміщення і спокійно працювали. Тож чотириповерхова кам'яниця, котра збереглася донині, стала власністю установи, осередку української науки.

1907 року Михайло Грушевський переїздить до Києва. Тут він організовує й очолює наукове товариство на зразок львівського, що має сприяти розвитку наукової праці і її популяризації українською мовою. Датою заснування Українського наукового товариства (УНТ) вважається 11 травня.

Наукове товариство в Києві включало історичну, філологічну, природничо-технічну секції, а також медичну і статистичну комісії. У цих відділах трудилися вчені як з Наддніпрянщини, так і з Галичини.

Усвідомлюючи особливу відповідальність за поширення українського друкованого слова, товариство із самого початку свого заснування приступило до видання книг українського письменства, а також часописів, наукових розвідок. У Києві друкувався й перенесений зі Львова «Літературно-науковий вісник». Головним серійним виданням протягом усього існування товариства були «Записки УНТ» за редакцією М. Грушевського, В. Перетца, М. Василенка. Виходив історичний квартальник «Україна», оригінальні праці й огляди, подекуди друкувалися неопрацьовані джерельні матеріали.

Наукове товариство в Києві було чимось на зразок неофіційної академії наук. Видатні вчені доклали чимало зусиль, щоб наукові пошуки на теренах України давали щедрі плоди. І результати були неабиякі.

1918 року в результаті закономірного розвитку давніх наукових традицій було створено Українську академію наук. Із 1921 року УНТ увійшло до її складу, а його секції стали секціями відповідних відділів ВУАН.