УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 60 відвідувачів

Теги
шляхи єднання діаспора вибори Патріарх Алексій II розкол в Україні забобони монастирі та храми України українська християнська культура Голодомор педагогіка молодь Ющенко автокефалія УГКЦ Мазепа постать у Церкві Церква і медицина Предстоятелі Помісних Церков Церква і політика Археологія та реставрація церква та політика Президент Віктор Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі конфлікти Церква і влада іконопис УПЦ КП краєзнавство Священний Синод УПЦ секти Києво-Печерська Лавра Вселенський Патріархат церковна журналістика церква і суспільство милосердя Католицька Церква Доброчинність комуністи та Церква Митрополит Володимир (Сабодан) Приїзд Патріарха Кирила в Україну






Рейтинг@Mail.ru






13 травня 1855 року народився український учений Микола Феофанович Кащенко



Насіння всіх наук ховаються всередині людини, тут приховане їхнє джерело
Григорій Сковорода

Людина приходить у це життя, щоб творити. У кожного це виходить по-своєму. Перші кумедні слова, дитячі малюнки, допомога батькам. Мистецькі твори, літаки, космічні апарати. І, безперечно, добро, підтримка, розуміння - найцінніші «витвори» людства. Чиєсь ім'я залишається на сторінках історії, чиєсь губиться, стирається. Та всі ми - творці.

Ім'я Миколи Кащенка залишилося, закарбувалося. Завдяки досягненням ученого. Історія його життя складає частинку історії його Батьківщини. Визначний біолог, ембріолог, селекціонер, академік УАН, доктор медицини та зоології. Засновник акліматизаційних садів у Томську та Києві (з 1919 - Акліматизаційний сад АН України). З 1912 року - професор Київського політехнічного інституту. Разом в видатним ученим В. О. Караваєвим він створив Зоологічний музей і був першим його директором.

Народився Микола Феофанович на Катеринославщині. Генеалогія роду Кащенків сягає часів Запорізької Січі, пори її розквіту. Один з пращурів майбутнього вченого брав участь у морському поході проти турків під проводом отамана Мороза.

Батько Миколи Феофан Гаврилович був небагатим поміщиком. Їхня родина була багатодітною - п'ятеро синів і чотири доньки. Меншеньким Адріану та старшому за нього на три роки Миколі судилося зробити значний вклад у культуру українського народу. Микола стане знаменитим ученим, а його брат обере письменницький шлях.

Вищу медичну освіту Микола Кащенко здобув у Московському університеті. Далі переводиться на медичний факультет імператорського Харківського університету, який закінчив у 1880 році і був «удостоен степени лекаря и звания уездного врача». Талановитий юнак ще зі студентської лави займається науковими дослідженнями. У рік закінчення вузу виходить його перша друкована праця. 30 квітня 1884 року Микола Феофанович захищає докторську дисертацію й отримує звання доктора медицини.

З 1881 року Кащенко працює асистентом ембріологічного кабінету Харківського університету, а також помічником директора у земській повивальній школі: читає курси анатомії, гістології, ембріології, веде акушерську практику. Тоді ж він видає наукову працю - результат своїх досліджень.

По поверненні Миколи Феофановича із закордонного відрядження до Німеччини та Італії, де провів два роки, його призначають екстраординарним професором імператорського Томського університету. Кащенко поринає у вивчення флори і фауни Сибіру. Тут він засновує акліматизаційний сад, виїздить в експедиції до Алтаю, друкує десятки наукових праць. Рада Московського університету в 1901 році надає йому ступінь доктора зоології. Також учений викладає зоологію в акушерсько-фельдшерській школі (1910 - 1911), у 1913 році бере участь у XIII з'їзді російських природознавців та лікарів.

Та клімат Сибіру згубно впливав на здоров'я Миколи Кащенка. Тож він з родиною переїздить до Києва. Київський період позначився викладанням у Київському політехнічному інституті, виступами з публічними лекціями у Київському товаристві сприяння початковій освіті. Займаючись акліматизацією рослин у чотирьох Київських розсадниках, які мали площу 12 га, Кащенко, як правило, вирощував і лікарські рослини. Він стає знаним фахівцем у цій сфері, вивчає вплив деяких народних засобів на організм людини. Учений навіть відкрив у Києві тримісячні курси з вивчення лікарських рослин.

14 листопада 1918 року - значна дата в календарі здобутків Миколи Феофановича. Він «закликаний в склад перших членів Української академії наук». Та це не стає для вченого тією вершиною, діставшись якої, складаєш руки. Невтомний дослідник знаходить у Києві на Лук'янівці заболочену ділянку і закладає новий акліматизаційний сад. До оселі академіка тягнуться хворі та немічні, яким Кащенко, блискучий знавець лікарських трав, дарує полегшення. Його мрією було, щоб медицина майбутнього не просто лікувала запущені хвороби, а запобігала їм, попереджала, нищила на самому початку.

Починання Миколи Кащенка знайшли відгук у його наступників. Ім'я визначного вченого продовжує жити в пам'яті співвітчизників, досягненнях і працях, а також у назві київської вулиці.