УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 38 відвідувачів

Теги
постать у Церкві Церква і політика Доброчинність Вселенський Патріархат молодь іконопис Ющенко церква і суспільство вибори діаспора забобони монастирі та храми України 1020-річчя Хрещення Русі Церква і медицина Приїзд Патріарха Кирила в Україну УГКЦ церковна журналістика УПЦ КП Президент Віктор Ющенко Голодомор Католицька Церква педагогіка Києво-Печерська Лавра Патріарх Алексій II Церква і влада секти автокефалія Митрополит Володимир (Сабодан) розкол в Україні Предстоятелі Помісних Церков милосердя Археологія та реставрація краєзнавство комуністи та Церква конфлікти Священний Синод УПЦ Мазепа шляхи єднання церква та політика українська християнська культура






Рейтинг@Mail.ru






20 квітня – день пам’яті преподобних отців Сірійських: Іоанна Зедазнійського та учнів його



Врата рая самі відчиняються для праведних, щойно вони наближуються до них.
Преподобний Єфрем Сирін

Сьогодні Українська Православна Церква святкує пам'ять святих сірійських (каппадокійських) подвижників, засновників грузинського чернецтва - преподобного Іоанна Зедазнійського та учнів його: Авива, єпископа Некреського, Антонія Марткопського, Давида Гареджийського, Зенона Ікалтського, Фадея Степанцминдського, Ісе, єпископа Цілканського, Іосифа, єпископа Алавердського, Ісидора Самтавійського, Михаїла Улумбійського, Пірра Бретського, Стефана Хірського, Шіо Мгвійського.

Через двісті років після впровадження християнства в Грузії, великому подвижнику антіохійському Іоанну в сонному видінні з'явилася Богоматір і звеліла вибрати 12 чоловік з учнів своїх і йти з ними затверджувати християнство в Іверії. Іоанн покорявся, і, кинувши жереб, з обраними вирушив у дорогу. Після важкої подорожі вони наблизилися до столиці Мцхету. Сповіщений Ангелом, католікос Евлалій зі всім кліром, царем Парсманом і народом зустріли святих подвижників. Цієї ж миті, коли святі подвижники приймали благословення від святителя, вони отримали дар - знання грузинської мови, доти їм чужої.

За благословенням католикоса Євлавія святий Іоанн разом з учнями мав поселитися на горі Зедазені. Вони вирушили з міста в травні місяці, коли річка Арагва була в розливі. У супроводі католикоса і народу дійшли річки і після молитви й осініння річки хресним знаменням вода розступилася, подібно Чорному морю при Мойсеї, і святі пройшли на інший берег.

Іоанн з учнями поселився на горі. Подвижники жили в куренях, харчувалися травами і корінням, постійно перебуваючи в молитві і духовних роздумах. Своїми подвигами, мудрістю та чудесами вони привернули до себе з усіх боків велику кількість народу. Всі поспішали до них: то за благословенням, то за порадами, то за повчаннями.

Після обрання святих Авива та Ісе єпископами, святий отримав веління від Богоматері та святої Ніни розіслати учнів своїх по всіх межах Карталінії та Кахетії. Відпустивши учнів, Іоанн звелів об'єднати братію, що залишилася, в одну обитель біля підошви гори Зедазенської, а сам усамітнився на її вершині з одним тільки учнем - дияконом Ілією.

Незабаром святі подвижники ознаменували себе зверненням до Церкви багатьох дикунів, що мешкали в горах Кавказу і Кахетії, інші заснували обителі: «Всі вони... навчали народ, наставляли його у вірі, знищували морок марновірства і винищували тих, що залишилися в горах ідолослужіння та капища, замість чого споруджували святий хрест і святі храми...».

По молитві святого Іоанна на горі Зедазен забило джерело цілющої води. Одержавши одкровення про свою смерть, преподобний Іоанн призвав до себе учнів і заповідав поховати його в тісній печері на горі, на місці його подвигів. Учні його, забувши заповіт преподобного, у супроводі сонму духівництва перенесли тіло святого в монастир біля підніжжя гори Зедазен і поклали його в особливому склепі. Але земля навколо затрусилася і струси не припинялися до тих пір, поки тіло святого Іоанна не було покладене в печері на вершині гори, як заповідав преподобний. У Х столітті при католикосі - Архієпископі Клименті на південній стороні цієї печери була побудована церква в честь Іоанна Хрестителя, так що святі мощі Іоанна Зедазнійського опинилися в її приділі, біля жертовника. Вони були прославлені багатьма знаменнями милості Господньої.