УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 70 відвідувачів

Теги
педагогіка Церква і політика шляхи єднання Києво-Печерська Лавра милосердя УПЦ КП Президент Віктор Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) конфлікти 1020-річчя Хрещення Русі краєзнавство Доброчинність УГКЦ комуністи та Церква забобони розкол в Україні Католицька Церква монастирі та храми України Предстоятелі Помісних Церков Вселенський Патріархат іконопис Патріарх Алексій II Археологія та реставрація діаспора церква та політика Голодомор Мазепа секти вибори Ющенко Священний Синод УПЦ Церква і влада церковна журналістика Церква і медицина українська християнська культура церква і суспільство Приїзд Патріарха Кирила в Україну автокефалія молодь постать у Церкві






Рейтинг@Mail.ru






24 квітня – день пам’яті святих рівноапостольних Кирила та Мефодія, учителів словенських



Яко апостолом единонравнии и словенских стран учителие,
Кирилле и Мефодие богомудрии, Владыку всех молите
вся языки словенския утвердити в Православии и единомыслии,
умирити мир и спасти души наша.
Тропар святим рівноапостольним Кирилу та Мефодію

Серед багатьох святих угодників Божих почесне місце займають святі просвітителі слов'янські Кирило та Мефодій. Вони дали нам письмо «кирилицю» і перевели богослужбові книги з грецької на мову, зрозумілу для всіх слов'янських народів.

Костянтин (чернече ім'я Кирило) і Мефодій - рідні брати родом з міста Солунь в Македонії. Старший з братів - Мефодій вступив на військову службу. За кмітливість і мужність імператор поставив його правителем в одному з підкорених Візантією слов'янському князівстві, де він мав нагоду вивчити слов'янську мову. Прослуживши 10 років у війську, Мефодій прийняв чернечий постриг в одному з монастирів на горі Олімп (Мала Азія).
Молодший брат - Костянтин змалку відрізнявся незвичайними здібностями. Він навчався разом із малолітнім імператором Михаїлом у найкращих учителів Константинополя, в тому числі й у Фотія, майбутнього патріарха. Молодий Костянтин осягнув усі науки свого часу, вивчив мови, читав твори отців Церкви. За різносторонні знання Костянтин отримав звання - філософа (мудрого). Після закінчення навчання патріарх висвятив його на священика і призначив завідуючим патріаршої бібліотеки, згодом вчителем філософії в вищу школу Константинополя.

Мудрість і сила віри Костянтина були настільки глибокі, що він переміг у релігійних диспутах провідника єретиків-іконоборців Ананія. Завдяки цьому імператор посилає Костянтина на диспут про Святу Трійцю з сарацинами (мусульманами), де він блискуче переміг. Згодом Костянтин пішов у монастир до свого брата, де вони безперестану молилися, читали твори святих отців і постилися.

Через деякий час до братів прибули посланці імператора Михаїла, який просив Костянтина і Мефодія відправитись до хозарів і проповідувати серед них Євангеліє. З великою радістю брати погодилися.
По дорозі вони зупинилися в місті Корсунь, де чудесним чином віднайшли мощі священномученика Климента, папи Римського. Також в Корсуні, святий Кирило знайшов Святе Євангеліє та Псалтир, писані «руськими письменами».

Прибувши до хозарів, брати самовіддано і мудро проповідували Євангеліє серед іудеїв і сарацинів. Та повертаючись в Константинополь, брати взяли з собою мощі святого Климента. Святий Кирило залишився в столиці, а святого Мефодія призначили ігуменом в монастир на горі Олімп.

Невдовзі до імператора прибули посли моравського князя Ростислава, з проханням прислати в Моравію вчителів, які могли б проповідувати євангельську науку на слов'янській мові. Імператор попросив святого Костянтина взяти на себе цю місію: «Йди, філософе, до цих людей і з допомогою Святої Трійці благовісти їм вчення про Пресвяту Трійцю. Краще за тебе ніхто не може це виконати».

Костянтин погодився, але він не хотів задовольнятися однією усною проповіддю, а задумав створити слов'янську азбуку. Після старанного посту і молитви він склав азбуку (відбулося це у 863 році), і почав перекладати з грецької мови на слов'янську церковні книги, без яких неможливе богослужіння.

Перша праця святих Кирила і Мефодія по наверненню слов'ян почалася в Болгарії, потім вони відправилися до Моравії (Угорщини), де були прийняті з великими почестями. Але німецькі єпископи, що також були в цій країні, проводили богослужіння латинською мовою. Вони вважали святих Кирила і Мефодія порушниками католицького закону і подали на них скаргу в Рим. Отців викликали для врегулювання спірного питання. Розглянувши скаргу німецьких єпископів, папа не тільки дозволив проводити в Моравії богослужіння на слов'янській мові, а навіть передав привезені братами богослужбові книги в Римські храми для служіння на цій мові.

У Римі, святий Костянтин занедужав, і прийняв схиму з ім'ям Кирило. Він заповів брату Мефодію продовжувати почату справу - просвіту слов'янських народів світлом істинної віри.

Після смерті брата, святий Мефодій був висвячений на єпископа. Він повернувся у Моравію, де разом зі своїми учнями продовжував поширювати богослужіння і письменність. Переклав на слов'янську мову Старий Завіт, Номоканон (Правила святих отців) і Патерик. Своїм ревним служінням Богу і Церкві святий Мефодій утвердив Православну віру в Хорватії. Протягом шести років майже всі слов'янські народи почали звершувати службу слов'янською мовою. Святитель, передбачивши день своєї кончини, у 885 році відійшов до Господа. Відспівували рівноапостольного Мефодія трьома мовами - слов'янською, грецькою і латиною.

Переведені святими братами та їхніми учнями священні книги і церковна служба перейшли згодом і в Руську Церкву. І ми прославляємо Кирила і Мефодія за те, що вони дарували нам вище благо: пізнання Бога істинного, письменність і духовну освіту.