УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 58 відвідувачів

Теги
Патріарх Алексій II монастирі та храми України Києво-Печерська Лавра автокефалія милосердя Митрополит Володимир (Сабодан) шляхи єднання 1020-річчя Хрещення Русі українська християнська культура Ющенко вибори церковна журналістика Археологія та реставрація Голодомор УПЦ КП Мазепа розкол в Україні Церква і політика Вселенський Патріархат педагогіка комуністи та Церква Предстоятелі Помісних Церков молодь іконопис УГКЦ Церква і влада краєзнавство Приїзд Патріарха Кирила в Україну діаспора постать у Церкві Доброчинність Церква і медицина конфлікти Президент Віктор Ющенко забобони Католицька Церква церква і суспільство секти Священний Синод УПЦ церква та політика






Рейтинг@Mail.ru






7 червня 1842 року народився вчений, лікар Сикорський Іван Олексійович



Знання лікаря піднесе його голову, і поміж вельможами він буде в пошані
Сирах

В історії науки і техніки широко відоме ім'я видатного авіаконструктора Ігоря Сикорського. Проте лише незначна кількість фахівців в області психіатрії, а також істориків медицини знають, що не менш знаменитим ученим був батько Ігоря - Іван Олексійович Сикорський. З різних причин його ім'я довгі роки замовчувалося. І лише київські історики медицини - Макаренко, Полякова, Грандо - відродили його в своїх оригінальних довідкових виданнях.

Іван Олексійович народився 7 червня 1842 року в сім'ї священика. Успішно закінчивши Київську духовну семінарію, майбутній лікар вирішує пов'язати своє життя з медициною і вступає до університета святого Володимира, де закінчує медичний факультет. Як обдарований студент він залишається там для підготовки до вченого звання, і у 1872 році захищає докторську дисертацію «Про лімфатичні судини легенів».

З метою спеціалізації в області психічних і нервових хвороб молодий учений переїздить до Петербургу, де працює в лікарнях для психічнохворих. За цей час він став досвідченим клініцистом, посів посаду приват-доцента Медико-хірургічної академії, опублікував 17 наукових робіт. Його вибрали членом наукових суспільств не тільки в Росії, але і в Бельгії, Франції. Сикорський мріяв повернутися до Києва і 1 січня 1885 року його мрія здійснюється - він призначається завідуючим кафедрою нервових і психічних хвороб медичного факультету Київського університету. Наступного року енергійний вчений засновує журнал «Питання нервово-психічної медицини і психології». Він успішно працює в Опікунському комітеті у справах осуджених, Київському психіатричному товаристві, Південно-західному товаристві тверезості. Особлива увага надається ним реалізації проекту організації Фребельовського товариства і його установ, що втілювали на практиці переваги ідеї колективного виховання дітей.

В історію світової науки І.Сикорський привніс експериментальний метод при вивченні дитячої психології. У Києві він організував лікарсько-педагогічний інститут для розумово відсталих дітей, а згодом і перший в світі Інститут дитячої психопатології. Вчений розвивав ідеї К.Д. Ушинського про принципи побудови педагогіки як науки, підкреслюючи, що справжньою основою для наукової теорії виховання є комплексне вивчення дитини. Він написав першу у вітчизняній практиці експериментальну роботу в області педагогічної психології ("Про явища розумового стомлення дітей шкільного віку") і перше в російській науці систематичне дослідження, присвячене розвитку дитини в перші роки життя ("Виховання у віці першого дитинства").

Помер Іван Сикорський 1919 року і був похований на Байковому кладовищі в Києві. Після смерті Сикорського разом з його ім'ям стали забувати і наукову спадщину відомого психіатра. Тим часом, ряд проблем, якими він свого часу займався, актуальні і сьогодні. Без сумніву, було б справедливо віддати належне заслугам І.А.Сикорського як вченого, який багато зробив для розвитку не тільки психіатрії, але педагогіки, психології, особливо дитячої.