УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 83 відвідувачів

Теги
Президент Віктор Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі УГКЦ Мазепа українська християнська культура вибори Києво-Печерська Лавра Священний Синод УПЦ Предстоятелі Помісних Церков Ющенко автокефалія УПЦ КП монастирі та храми України Доброчинність Вселенський Патріархат церква і суспільство педагогіка Археологія та реставрація іконопис Патріарх Алексій II Голодомор Католицька Церква Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква та політика діаспора розкол в Україні милосердя забобони секти церковна журналістика краєзнавство конфлікти Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і політика шляхи єднання Церква і влада Церква і медицина постать у Церкві комуністи та Церква молодь






Рейтинг@Mail.ru






8 червня – день пам’яті святого мученика Георгія Нового



...і вірним даєш світло, молячись Богу безперервно за всіх нас.
Кондак, глас 4

Святий Георгій народився в знатній родині в стародавньому місті Средці, столиці Болгарії (нині це Софія). Батьки його, Іоанн та Марія, довгі роки молилися Господу, щоб Той дарував їм дитину. І вже в похилому віці вони відчули на собі милість Божу - Марія народила сина. Щастю і радості не було меж. Подружжя принесло немовля у храм святого великомученика Георгія, охрестило його й дало хлопчику ім'я Георгій.

У юнацькі роки святий був схожий красою обличчя свого й чеснотами своїми на Іосифа. Він добре знав Святе Письмо і знаннями своїми виділявся серед однолітків. Рано благочестивий хлопець втратив батьків, їхню любов і ласку. Втіху він знаходив у молитві й у читанні Біблії.

У той час Болгарією володіли сарацини. Не оминула їхня загарбницька рука й Георгія. Коли йому виповнилося двадцять п'ять, завойовники стали схиляти його до своєї віри. Та святий відповідав: «Не годиться нам, християнам, наслідувати нечестиві звичаї ваші... не годиться нам зрікатися Христа, Бога істинного, Творця неба і землі...» Сарацини розгнівалися, схопили Георгія, побили, а потім привели до свого правителя.

Ігемон, вражений красою й сміливим поглядом молодого чоловіка, почав його переконувати, обіцяти матеріальні блага й владу. Та мученик Христовий, ставши перед натовпом, знову сповідав Господа Іісуса Христа, сарацинську ж віру осудив. Розлючені воїни немилосердно катували Георгія: били палицями, різали все тіло ножами й припікали його рани свічками. Не похитнулася віра святого, не засумнівався в милості Божій. Доблесно терпів мученик страждання, ім'я Господа Іісуса Христа зринало з його уст.

Побачивши, що цього християнина нічим не залякаєш і не зламаєш його переконань, нечестиві розпалили серед міста вогнище й кинули туди святого. До того ж сарацини кинули в полум'я й багато собак, щоб християни не змогли розпізнати мощей мученика. Але Господь прославив свого угодника: раптом місто накрила чорна хмара, загримів грім, спалахнула блискавка, й небо заплакало дощем. Вогнище згасло. Сарацини ж, налякані таким чудом, розбіглися.

З приходом ночі над місцем страти зайнялося світло. Воно осяяло все навколо. Сюди прийшли протоієрей соборної церкви, митрополит Ієремія та багато віруючих християн. Співаючи псалми та піснеспіви, зі свічками й кадильницями, вони розгребли попіл і знайшли чесні мощі святого мученика Георгія Нового. Останки були неушкодженими, вогонь не спопелив їх.

Святі мощі мученика Георгія митрополит поклав у раку в храмі святого великомученика Георгія Каппадокійського. Тут вони спочивають і донині й Божою благодаттю дають зцілення всім, хто з вірою припадає до них.