УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 82 відвідувачів

Теги
Києво-Печерська Лавра Священний Синод УПЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і медицина Президент Віктор Ющенко УГКЦ розкол в Україні Церква і влада автокефалія іконопис діаспора шляхи єднання Митрополит Володимир (Сабодан) Голодомор постать у Церкві Патріарх Алексій II Мазепа милосердя вибори монастирі та храми України Предстоятелі Помісних Церков церква та політика церква і суспільство 1020-річчя Хрещення Русі конфлікти Вселенський Патріархат УПЦ КП Ющенко краєзнавство українська християнська культура Доброчинність церковна журналістика педагогіка комуністи та Церква Церква і політика забобони молодь Католицька Церква Археологія та реставрація секти






Рейтинг@Mail.ru






14 червня 1919 року помер український живописець і педагог Мурашко Олександр Олександрович



Художник повинен бути в своїх творах дзеркалом громади, але дзеркалом високої ціни, в котрому б одбивалась жизнь правдива...
Іван Нечуй-Левицький

26 серпня 1875 року в сім'ї іконописця Олександра Івановича Мурашка народився син, майбутній визначний живописець. Назвали хлопчика, як і батька, Олександром. Його дядько, Микола Мурашко, був відомим діячем культури, засновником Київської рисувальної школи. Дитинство художника пройшло в містечку Борзні на Чернігівщині. Згодом родина переїхала до Києва, де батько відкрив іконописну майстерню. Працюючи в батьковій майстерні й опановуючи малярство в іконописця Науменка, Олександр Мурашко одночасно закінчив Київське духовне училище.

Юнак близько зійшовся з сім'єю професора Адріана Прахова і видатним російським живописцем Віктором Васнецовим. То був час, коли народжувалися славнозвісні розписи Володимирського собору в Києві, які й нині вражають своєю художньою довершеністю. Мистецтвознавець Прахом першим помітив у Мурашка неабиякі здібності й порадив йому здобувати художню освіту. Олександр їде до Петербурга й вступає до Академії мистецтв.

Під час канікул Мурашко щороку приїздить в рідну Україну. Під впливом І. Рєпіна цікавиться українською історією, збирає матеріал для дипломної картини «Похорон кошового». Для центральної постаті композиції, кошового Івана Сірка, йому позує Михайло Старицький.

Картина стала прекрасним заспівом до всієї творчості майстра. За неї 1900 року Олександру Мурашку було надано звання художника і право закордонного творчого відрядження.

У Парижі художник вивчав полотна Веласкеса, творчість імпресіоністів. Але головним об'єктом мистецтва для нього, як і раніше, залишалося реальне життя, прості люди з їхніми радощами та печалями. Не фешенебельний Париж багатих кварталів, заможних туристів відтворює Мурашко у своїх картинах. Париж без прикрас полонить його увагу. Так народжується одне з найвизначніших полотен митця - «Біля кафе».

В останні роки життя Олександр Мурашко працював переважно в галузі портрета, викладав у Київському художньому училищі. Але академізм, рутина, що панували в стінах цього закладу, змусили його залишити посаду професора. Він переконується, що необхідно заснувати власну образотворчу студію, яку митець невдовзі і відкриває.

Після Лютневої революції художник брав активну участь у створенні Української академії мистецтв. Він мріяв своїм пензлем служити рідному народові. Проте здійснитися цьому не судилося - 1919 року Олександр Мурашко трагічно загинув, від рук бандита.