УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 60 відвідувачів

Теги
Ющенко молодь Митрополит Володимир (Сабодан) Голодомор іконопис комуністи та Церква педагогіка розкол в Україні церква та політика Священний Синод УПЦ Церква і політика милосердя 1020-річчя Хрещення Русі Києво-Печерська Лавра забобони Мазепа краєзнавство Патріарх Алексій II діаспора Католицька Церква автокефалія УПЦ КП шляхи єднання конфлікти Предстоятелі Помісних Церков церковна журналістика Археологія та реставрація Церква і медицина Президент Віктор Ющенко постать у Церкві секти українська християнська культура монастирі та храми України УГКЦ Церква і влада вибори церква і суспільство Вселенський Патріархат Приїзд Патріарха Кирила в Україну Доброчинність






Рейтинг@Mail.ru






14 червня 1919 року помер український живописець і педагог Мурашко Олександр Олександрович



Художник повинен бути в своїх творах дзеркалом громади, але дзеркалом високої ціни, в котрому б одбивалась жизнь правдива...
Іван Нечуй-Левицький

26 серпня 1875 року в сім'ї іконописця Олександра Івановича Мурашка народився син, майбутній визначний живописець. Назвали хлопчика, як і батька, Олександром. Його дядько, Микола Мурашко, був відомим діячем культури, засновником Київської рисувальної школи. Дитинство художника пройшло в містечку Борзні на Чернігівщині. Згодом родина переїхала до Києва, де батько відкрив іконописну майстерню. Працюючи в батьковій майстерні й опановуючи малярство в іконописця Науменка, Олександр Мурашко одночасно закінчив Київське духовне училище.

Юнак близько зійшовся з сім'єю професора Адріана Прахова і видатним російським живописцем Віктором Васнецовим. То був час, коли народжувалися славнозвісні розписи Володимирського собору в Києві, які й нині вражають своєю художньою довершеністю. Мистецтвознавець Прахом першим помітив у Мурашка неабиякі здібності й порадив йому здобувати художню освіту. Олександр їде до Петербурга й вступає до Академії мистецтв.

Під час канікул Мурашко щороку приїздить в рідну Україну. Під впливом І. Рєпіна цікавиться українською історією, збирає матеріал для дипломної картини «Похорон кошового». Для центральної постаті композиції, кошового Івана Сірка, йому позує Михайло Старицький.

Картина стала прекрасним заспівом до всієї творчості майстра. За неї 1900 року Олександру Мурашку було надано звання художника і право закордонного творчого відрядження.

У Парижі художник вивчав полотна Веласкеса, творчість імпресіоністів. Але головним об'єктом мистецтва для нього, як і раніше, залишалося реальне життя, прості люди з їхніми радощами та печалями. Не фешенебельний Париж багатих кварталів, заможних туристів відтворює Мурашко у своїх картинах. Париж без прикрас полонить його увагу. Так народжується одне з найвизначніших полотен митця - «Біля кафе».

В останні роки життя Олександр Мурашко працював переважно в галузі портрета, викладав у Київському художньому училищі. Але академізм, рутина, що панували в стінах цього закладу, змусили його залишити посаду професора. Він переконується, що необхідно заснувати власну образотворчу студію, яку митець невдовзі і відкриває.

Після Лютневої революції художник брав активну участь у створенні Української академії мистецтв. Він мріяв своїм пензлем служити рідному народові. Проте здійснитися цьому не судилося - 1919 року Олександр Мурашко трагічно загинув, від рук бандита.