УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 69 відвідувачів

Теги
іконопис автокефалія діаспора конфлікти Вселенський Патріархат Католицька Церква шляхи єднання Церква і політика постать у Церкві Доброчинність церква і суспільство церковна журналістика Церква і влада молодь краєзнавство 1020-річчя Хрещення Русі вибори педагогіка Києво-Печерська Лавра комуністи та Церква розкол в Україні українська християнська культура милосердя монастирі та храми України Предстоятелі Помісних Церков церква та політика Священний Синод УПЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну Ющенко секти УГКЦ Голодомор Президент Віктор Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) Археологія та реставрація Патріарх Алексій II Мазепа забобони УПЦ КП Церква і медицина






Рейтинг@Mail.ru






17 червня 2005 року померла видатна українська художниця Тетяна Нилівна Яблонська



Написати духовну річ, по-справжньому серйозну, неможливо без серйозного живопису, коли в кожен мазок проникає живе тремтливе почуття
Яблонська Т. Н.

У п'ятницю, 17 червня 2005 року, на 89-му році життя померла видатна українська художниця Тетяна Нилівна Яблонська. Ще за життя вона була удостоєна звання Героя України та народного художника України, стала дійсним членом Академії мистецтв України, нагороджена трьома Державними преміями СРСР, Державною премією України імені Т.Шевченка, орденами та медалями. У 2000 році її було удостоєно звання Героя України.

Народилася майбутня художниця в буремному 1917 році в Смоленську в родині доглядача Смоленської картинної галереї Ніла Яблонського. Його донечки - Тетяна та Олена змалечку захоплювалися малюванням і не розлучалися з мольбертом та пензлями ні в Одесі, куди родина переїхала в 1927 році, ні в Кам'янці-Подільському, де батько згодом обійняв посаду шкільного вчителя. Малювали все: краєвиди стародавнього українського містечка з його старовинною фортецею та мальовничими берегами Смотрича, натюрморти, одна одну. Українська культура, народні пісні, люди настільки запали в душу Тетяні, що вона на все життя лишилася українською патріоткою.

Потім був Київський художній інститут (1935-1941). Перші вчителі - професори А. Черкаський і К. Єлева - сприяли опануванню професійними навиками, заклали основи рисунка та живописного бачення навколишнього світу.

Тетяна Яблонська прийшла у мистецтво в 1940-х роках й одразу показала себе живописцем оригінальним та своєрідним. Талановита художниця барвистим світом своїх картин полонила душі шанувальників прекрасного. Її творчість позначена невпинним пошуком якомога виразнішої художньої мови, філософською глибиною світосприйняття, надзвичайним багатством і вишуканістю колориту.

Талановита художниця протягом творчого життя створила сотні ескізів, зарисовок, закінчених малюнків. По змінах у живописі мінявся і її підхід до манери малювання. І в студентські та перші повоєнні роки, і в наступні десятиліття її олівець не знає спочинку. У подорожах, на природі, на засіданнях - скрізь вона нерозлучна з блокнотом. Олівець, акварель, фломастер, монотипія, пастель - у різних графічних техніках її роботи позначені високою професійною культурою. Вона однаково майстерно володіла жанрами пейзажу, портрету, натюрморту.

«...Коли ти досяг апогею своєї професії живописця, коли всі з повагою називають тебе «маестро», з сумом думаєш про те, що ти все ще тільки вишукуєш начало». Ці слова видатного румунського живописця Корнеліу Баба цілком можна віднести до творчості Тетяни Нилівни Яблонської, яка ні за яких умов не заспокоювалася на досягнутому.

У 1999 році в Яблонської стався інфаркт, унаслідок чого в неї відмовила права рука. Але тяга до мистецтва виявилася сильнішою за хворобу - Тетяна Нилівна навчилася малювати лівою. Щоправда, від олійних фарб довелося відмовитися й перейти на пастелі. Не маючи змоги багато рухатися, художниця ще раніше поставила мольберт біля вікна й малювала те, що бачила поза тим прямокутником. Так, ще в 1995 році з'явилася серія робіт під назвою «Вікна». Пізніші свої картини Яблонська жартома приписувала до «творчого періоду «постінфарктизму». Бувши хворою, вона відгукнулася на заклик допомогти відділенню дитячої онкології клініки «Охматдит» і віддала кілька своїх картин для благодійної виставки-продажу.

Тетяна Нилівна ніколи не любила здаватися, повторюючи: «Якщо ти займаєшся мистецтвом, забудь, що ти жінка...». У 1997 році ЮНЕСКО назвало її художником року, а Міжнародний біографічний центр у Кембриджі оголосив Яблонську «Жінкою року 2000». Сама Тетяна Нилівна поставилася до такого визнання стримано: «Це дуже велика нагорода, але я не вважаю себе великим митцем. Напевне, заслужила її тим, що у творчості завжди намагалася бути щирою».