УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 81 відвідувачів

Теги
монастирі та храми України Церква і політика Археологія та реставрація Церква і влада автокефалія педагогіка Доброчинність Києво-Печерська Лавра краєзнавство Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і медицина Вселенський Патріархат комуністи та Церква вибори Священний Синод УПЦ церква та політика конфлікти шляхи єднання УПЦ КП українська християнська культура Патріарх Алексій II молодь Католицька Церква УГКЦ церковна журналістика церква і суспільство милосердя Ющенко постать у Церкві розкол в Україні секти Президент Віктор Ющенко Голодомор іконопис Мазепа 1020-річчя Хрещення Русі Приїзд Патріарха Кирила в Україну забобони діаспора Предстоятелі Помісних Церков






Рейтинг@Mail.ru






17 липня 1871 року народився український композитор, фольклорист Колесса Філарет Михайлович



Мистецькі твори треба складати в пам'ять мертвих і в ім'я ненароджених.

Олександр Довженко

Колесса Філарет Михайлович народився 17 липня 1871 року на Львівщині в селі Ходовичі. З раннього дитинства, проведеного на Прикарпатті в багатому на фольклор селі, хлопець був зачарований піснями, переказами, легендами, казками - витворами таланту рідного народу. Навчаючись у Стрийській гімназії, юнак робить перші, досить вдалі спроби обробки народних пісень. «Це дійсно мої найдорожчі скарби, мій бальзам животворний, з котрого черпаю сили і надії в будуче». Такими словами великий фольклорист виражає свою любов до народної пісні. Великий вплив на формування світогляду Філарета мали його старші брати - майбутній етнограф Іван Колесса і майбутній досить відомий мовознавець Олександр Колесса.

У 1898 - 1929 рр. Ф. Колесса викладає у гімназії, саме тоді він захопився пошуком українських народних дум, досліджував їх ритміку і мелодику. З-під його пера одна за одною побачили світ теоретичні праці «Огляд української народної поезії»; «Ритміка українських народних пісень»; «Мелодії українських народних дум». Його наукова спадщина охоплює величезне коло проблем, що зумовлено багатогранністю інтересів ученого, а також тим, що він, по суті, першим в українській фольклористиці почав глибоко вивчати слово та музику народної пісні в їх органічній єдності. Особливий інтерес Філарет Михайлович виявив до теорії фольклору, методики його дослідження.

Глибокі філософські роздуми Ф.Колесси про значення народної творчості для України звучали на засіданнях Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. У 1929 році його обирають дійсним членом Академії наук УРСР, що сприяло ще більшому його зближенню з українською наукою.

Керуючи кафедрою фольклору та етнографії Львівського університету, а пізніше Державним етнографічним музеєм, учений виховує молоді кадри науковців, розгортає широку діяльність з комплексного вивчення фольклору й культури західноукраїнських земель.

Наукові праці академіка, а їх було понад 100, посіли почесне місце в європейській фольклористиці. Його наукова спадщина сприяла розвитку досліджень багатої духовної культури України.