УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 133 відвідувачів

Теги
Археологія та реставрація іконопис Голодомор секти церковна журналістика шляхи єднання розкол в Україні Мазепа автокефалія молодь монастирі та храми України Патріарх Алексій II Церква і влада церква і суспільство Ющенко педагогіка Священний Синод УПЦ церква та політика УПЦ КП конфлікти Митрополит Володимир (Сабодан) Католицька Церква 1020-річчя Хрещення Русі Церква і політика краєзнавство Приїзд Патріарха Кирила в Україну постать у Церкві Президент Віктор Ющенко Києво-Печерська Лавра вибори українська християнська культура Предстоятелі Помісних Церков діаспора Доброчинність Вселенський Патріархат забобони Церква і медицина УГКЦ милосердя комуністи та Церква






Рейтинг@Mail.ru






17 липня 1871 року народився український композитор, фольклорист Колесса Філарет Михайлович



Мистецькі твори треба складати в пам'ять мертвих і в ім'я ненароджених.

Олександр Довженко

Колесса Філарет Михайлович народився 17 липня 1871 року на Львівщині в селі Ходовичі. З раннього дитинства, проведеного на Прикарпатті в багатому на фольклор селі, хлопець був зачарований піснями, переказами, легендами, казками - витворами таланту рідного народу. Навчаючись у Стрийській гімназії, юнак робить перші, досить вдалі спроби обробки народних пісень. «Це дійсно мої найдорожчі скарби, мій бальзам животворний, з котрого черпаю сили і надії в будуче». Такими словами великий фольклорист виражає свою любов до народної пісні. Великий вплив на формування світогляду Філарета мали його старші брати - майбутній етнограф Іван Колесса і майбутній досить відомий мовознавець Олександр Колесса.

У 1898 - 1929 рр. Ф. Колесса викладає у гімназії, саме тоді він захопився пошуком українських народних дум, досліджував їх ритміку і мелодику. З-під його пера одна за одною побачили світ теоретичні праці «Огляд української народної поезії»; «Ритміка українських народних пісень»; «Мелодії українських народних дум». Його наукова спадщина охоплює величезне коло проблем, що зумовлено багатогранністю інтересів ученого, а також тим, що він, по суті, першим в українській фольклористиці почав глибоко вивчати слово та музику народної пісні в їх органічній єдності. Особливий інтерес Філарет Михайлович виявив до теорії фольклору, методики його дослідження.

Глибокі філософські роздуми Ф.Колесси про значення народної творчості для України звучали на засіданнях Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. У 1929 році його обирають дійсним членом Академії наук УРСР, що сприяло ще більшому його зближенню з українською наукою.

Керуючи кафедрою фольклору та етнографії Львівського університету, а пізніше Державним етнографічним музеєм, учений виховує молоді кадри науковців, розгортає широку діяльність з комплексного вивчення фольклору й культури західноукраїнських земель.

Наукові праці академіка, а їх було понад 100, посіли почесне місце в європейській фольклористиці. Його наукова спадщина сприяла розвитку досліджень багатої духовної культури України.