УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 55 відвідувачів

Теги
автокефалія милосердя Голодомор українська християнська культура Ющенко Церква і влада секти Предстоятелі Помісних Церков педагогіка 1020-річчя Хрещення Русі УПЦ КП Вселенський Патріархат Археологія та реставрація УГКЦ церква і суспільство Митрополит Володимир (Сабодан) комуністи та Церква постать у Церкві вибори Церква і медицина церква та політика діаспора молодь Києво-Печерська Лавра Доброчинність Патріарх Алексій II Приїзд Патріарха Кирила в Україну Президент Віктор Ющенко краєзнавство Католицька Церква іконопис забобони Церква і політика розкол в Україні шляхи єднання церковна журналістика Священний Синод УПЦ конфлікти монастирі та храми України Мазепа






Рейтинг@Mail.ru






29 липня 1880 року народився Винниченко Володимир Кирилович - український громадсько-політичний і державний діяч, письменник



«Я хочу собою возвеличити українське...»
Володимир Винниченко

 

«Серед млявої тонко-аристократичної та малосилої або ординарно шаблонової та безталанної генерації сучасних українських письменників, раптом виринуло щось дуже, рішуче, мускулисте і повне темпераменту, щось таке, що не лізе в кишеню за словом, а сипле його потоками, що не сіє крізь сито, а валить валом як саме життя, всуміш, українське, московське, калічене й чисте, як срібло, що не знає меж своїй обсервації і границь своїй пластичній творчості. І відкіля ти взявся у нас такий? - хочеться по кождім оповіданню запитати д. Винниченка». (І.Франко)

ХХ століття, яке стало часом національного і державного відродження України, покликало до активної політичної діяльності плеяду видатних діячів українського національного руху. Серед них чільне місце належить Володимирові Кириловичу Винниченку. Доля відвела йому провідну роль у спорудженні фундаменту української державності, поставила в одну шеренгу з видатними діячами української літератури.

Народився Володимир Кирилович Винниченко в Єлисаветграді (нині Кіровоград), у Києві закінчив гімназію та правничий факультет Університету Святого Володимира. Зі студентських років пов'язав себе з революційною діяльністю. Від 1902 року вів життя професійного революціонера, зазнав переслідувань поліції, перебував на нелегальному становищі, в еміграції.

Напередодні Лютневої революції 1917 року був одним із чільних діячів українського соціал-демократичного руху, відомим письменником, твори якого видавалися в Росії, викликали інтерес за кордоном.

У своєму багатогранному житті В.Винниченко пізнав і радість здобутків, і гіркоту втрат. Шукав своє місце в історії рідного народу, мріяв про вільну, незалежну, демократичну Україну, прагнув підпорядкувати слугуванню їй свої таланти громадянина, письменника і політика. Вважаючи себе сином робітничо-селянської родини, В.Винниченко, за його словами, з юних літ пізнав визиск як національного, так і соціального характеру, а відтак завжди вів боротьбу "з цим віковічним злом нашої нації".

Ніхто не знав, що Винниченкові на роду судилося в усьому і завжди бути першим - першим письменником новітньої української прози, першим прем'єр-міністром незалежної України.

З підручників ми знали: письменник Володимир Винниченко був "українським буржуазним націоналістом і ворогом радянської влади". Тому його твори навіть не згадували у курсі історії української літератури, а як політика - тільки таврували.

Ситуація трохи змінилася в останні роки перебудови. Про Винниченка почали багато писати у періодиці. Видали кілька його книг - збірник оповідань "Краса і сила", перший український фантастичний роман "Сонячна машина", збірник драм, історичні спогади "Відродження нації", трохи пізніше - "Щоденники". Харківський журнал "Прапор" опублікував найвідоміші романи письменника "Чесність з собою" і "Записки кирпатого Мефістофеля", про існування яких ми раніше знали тільки завдяки... Леніну, який їх гостро критикував.

Будучи письменником світового рівня, Винниченко не був визнаним за життя у своїй країні. Але нарешті настав час для повномасштабного видання його творів, осмислення неперевершеного літературного надбання талановитого співвітчизника.