УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 64 відвідувачів

Теги
краєзнавство педагогіка милосердя Доброчинність шляхи єднання Ющенко церковна журналістика діаспора Католицька Церква церква і суспільство Священний Синод УПЦ Президент Віктор Ющенко Церква і політика Церква і медицина Києво-Печерська Лавра церква та політика комуністи та Церква розкол в Україні Голодомор УПЦ КП Митрополит Володимир (Сабодан) конфлікти Археологія та реставрація Предстоятелі Помісних Церков забобони автокефалія Церква і влада Приїзд Патріарха Кирила в Україну іконопис Мазепа УГКЦ Вселенський Патріархат постать у Церкві Патріарх Алексій II секти українська християнська культура 1020-річчя Хрещення Русі вибори молодь монастирі та храми України






Рейтинг@Mail.ru






31 липня – пам’ять преподобного Іоанна Багатостраждального, Печерського



Преподобний Іоанн Багатостраждальний, Печерський, подвизався в Києво-Печерській лаврі, виявив приклад тяжкої боротьби із плоттю й перемогу над її прагненнями.

Подвижник розповідав, що від самої юності багато страждав від похоті плоті, і ніщо не могло позбавити її - ані голод, ані спрага, ані важкі вериги. Тоді преподобний пішов до печери, де почивали мощі преподобного Антонія, і ретельно молився святому авві. Через добу багатостраждальний Іоанн почув голос: «Іоанн! Тобі потрібно зачинитися тут, щоб, принаймні, небаченням і мовчанням послабити напад, і Господь допоможе тобі молитвами Своїх преподобних». Відтоді святий оселився в печері, і тільки через 30 років переміг плотську пристрасть.

Напруженою й жорстокою була боротьба, тернистим шляхом ішов преподобний до перемоги. Іноді хотілося йому покинути затвор, але потім він зважився на ще більший подвиг. Святий воїн Христов викопав яму та з початком Великого посту вліз до неї й засипав себе землею по плечі. Весь піст він провів у такому стані, але полум'я страсті, як і раніше, не залишало його великотрудну плоть. Ворог спасіння навів на подвижника страх, бажаючи вигнати його з печери: страшний змій, дихаючи полум'ям, обсипаючи іскрами, намагався поглинути святого. Кілька днів тривали дії лукавого. У ніч Воскресіння Христового змій захопив голову преподобного у свою пащу. Тоді святий Іоанн вигукнув від щирого серця: «Господи Боже мій і Спасителю мій! Чому залишив Ти мене? Помилуй мене Ти, Єдиний Человіколюбний; позбав мене від беззаконня мого, щоб не загрузнути мені в сітях неприязного; позбав мене від вуст ворога мого: пошли блискавку й прожени його».

Раптом з'явилася блискавка, і змій зник. Божественне Світло осяяло подвижника, і почувся голос: «Іоанн! От тобі допомога; відтепер слухай себе, щоб не трапилося тобі гірше, і не постраждав ти в майбутнім столітті». Святий поклонився й сказав: «Господи! навіщо Ти залишав мене так довго мучитися?» «По силі терпіння твого, - була відповідь, - навів Я на тебе спокусу, щоб ти був випалений, як золото; міцним і сильним слугам призначає пан важку роботу, а немічним і слабким - легку; ти молися про себе похованому тут (преподобному Мойсею Угрину), він може допомогти тобі в цій боротьбі: він вище Йосифа (Прекрасного)». Помер преподобний близько 1160 року, отримавши благодать проти блудної пристрасті. Святі мощі його почивають в Антонієвих (Ближніх) печерах.