УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 78 відвідувачів

Теги
Вселенський Патріархат Мазепа Митрополит Володимир (Сабодан) шляхи єднання розкол в Україні 1020-річчя Хрещення Русі Ющенко автокефалія молодь Церква і політика УГКЦ іконопис українська християнська культура вибори церква і суспільство краєзнавство УПЦ КП постать у Церкві педагогіка монастирі та храми України комуністи та Церква діаспора Голодомор Доброчинність церковна журналістика Приїзд Патріарха Кирила в Україну конфлікти Києво-Печерська Лавра милосердя Священний Синод УПЦ секти забобони Предстоятелі Помісних Церков Археологія та реставрація церква та політика Церква і медицина Патріарх Алексій II Церква і влада Католицька Церква Президент Віктор Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






31 липня 1953 року помер Зелінський Микола Дмитрович - український хімік



Насіння всіх наук ховаються всередині людини, тут приховане їхнє джерело
Григорій Сковорода

Безмежною була сфера наукових інтересів Миколи Дмитровича. Хімія нафти й амінокислот, практичне застосування теоретичних уявлень про катаклізм і проблема походження нафти, синтетичний каучук і створення вугільного протигаза, реакції при надвисокому тиску і при ультрафіолетовому випромінюванні - ось далеко не повний перелік питань, що займали ученого протягом його довгого життя.

Народився майбутній хімік-органік в місті Тирасполі. Батьки хлопчика рано померли і він залишився на вихованні бабусі. Початкові знання отримав удома, потім три роки навчався в Тираспольському повітовому училищі, після - в Одеській гімназії. Навчаючись в Одеській гімназії, хлопець зацікавився природничими науками. Важливу роль у виборі його життєвого шляху відіграли й лекції знаменитого фізіолога І. Сєченова. Через два десятиліття, уже в стінах Московського університету, двох видатних учених зв'язала міцна дружба.

Працюючи професором на кафедрі органічної й аналітичної хімії Московського університету, Зелинський дуже швидко здобув широку популярність серед університетської молоді. Захоплений сам і володіючий даром захоплювати інших улюбленою наукою, новітніми, найяскравішими науковими ідеями, Н.Д. Зелинський своєю принадністю підкоряв усіх, кому доводилося з ним стикатися.

Але діяльність професора М. Зелінського не обмежувалася лише університетом. Він також організував кафедру органічної хімії на Московських вищих жіночих курсах під своїм керівництвом, обладнав у Москві Центральну лабораторію, яка згодом перетворилася в Інститут хімічних реактивів і особливо чистих хімічних речовин, брав активну участь в організації народного університету ім. А.Л. Шанявського. Учений був членом Російського фізико-хімічного товариства і зробив на його зборах близько 150 доповідей.

Займаючись суспільною діяльністю, професор М. Зелінський в своїй маленькій лабораторії продовжував активну експериментальну і теоретичну роботу в області органічної хімії, виявляв нові шляхи синтезу і нові закономірності.

У 1924 році Зелінського обирають членом-кореспондентом Академії наук, через декілька років - академіком. Учений був одним із засновників Інституту органічної хімії Академії наук, пізніше організовував і очолив хімічний сектор Всесоюзного інституту експериментальної медицини.
Роботи М.Д. Зелінського - то ціла епоха в історії органічної хімії. Великою заслугою найвидатнішого ученого перед наукою є створення всесвітньо відомої школи хіміків-органіків, куди ввійшли Верещагін, Баландій, Кочетков, Казанський, Несміянов, Лавровський та ін. Учений неодноразово нагороджувався орденами та іншими державними нагородами. Його ім'ям названо Інститут органічної хімії, одна з московських вулиць, а в будинку, де він мешкав, створено меморіальний музей.