УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 80 відвідувачів

Теги
Голодомор розкол в Україні вибори конфлікти комуністи та Церква педагогіка Ющенко УГКЦ монастирі та храми України Церква і медицина Митрополит Володимир (Сабодан) Священний Синод УПЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну секти церква і суспільство Католицька Церква Церква і політика церква та політика Доброчинність шляхи єднання Предстоятелі Помісних Церков українська християнська культура церковна журналістика забобони краєзнавство Патріарх Алексій II Президент Віктор Ющенко автокефалія діаспора Археологія та реставрація УПЦ КП Мазепа 1020-річчя Хрещення Русі постать у Церкві Вселенський Патріархат Церква і влада іконопис Києво-Печерська Лавра молодь милосердя






Рейтинг@Mail.ru






31 липня 1953 року помер Зелінський Микола Дмитрович - український хімік



Насіння всіх наук ховаються всередині людини, тут приховане їхнє джерело
Григорій Сковорода

Безмежною була сфера наукових інтересів Миколи Дмитровича. Хімія нафти й амінокислот, практичне застосування теоретичних уявлень про катаклізм і проблема походження нафти, синтетичний каучук і створення вугільного протигаза, реакції при надвисокому тиску і при ультрафіолетовому випромінюванні - ось далеко не повний перелік питань, що займали ученого протягом його довгого життя.

Народився майбутній хімік-органік в місті Тирасполі. Батьки хлопчика рано померли і він залишився на вихованні бабусі. Початкові знання отримав удома, потім три роки навчався в Тираспольському повітовому училищі, після - в Одеській гімназії. Навчаючись в Одеській гімназії, хлопець зацікавився природничими науками. Важливу роль у виборі його життєвого шляху відіграли й лекції знаменитого фізіолога І. Сєченова. Через два десятиліття, уже в стінах Московського університету, двох видатних учених зв'язала міцна дружба.

Працюючи професором на кафедрі органічної й аналітичної хімії Московського університету, Зелинський дуже швидко здобув широку популярність серед університетської молоді. Захоплений сам і володіючий даром захоплювати інших улюбленою наукою, новітніми, найяскравішими науковими ідеями, Н.Д. Зелинський своєю принадністю підкоряв усіх, кому доводилося з ним стикатися.

Але діяльність професора М. Зелінського не обмежувалася лише університетом. Він також організував кафедру органічної хімії на Московських вищих жіночих курсах під своїм керівництвом, обладнав у Москві Центральну лабораторію, яка згодом перетворилася в Інститут хімічних реактивів і особливо чистих хімічних речовин, брав активну участь в організації народного університету ім. А.Л. Шанявського. Учений був членом Російського фізико-хімічного товариства і зробив на його зборах близько 150 доповідей.

Займаючись суспільною діяльністю, професор М. Зелінський в своїй маленькій лабораторії продовжував активну експериментальну і теоретичну роботу в області органічної хімії, виявляв нові шляхи синтезу і нові закономірності.

У 1924 році Зелінського обирають членом-кореспондентом Академії наук, через декілька років - академіком. Учений був одним із засновників Інституту органічної хімії Академії наук, пізніше організовував і очолив хімічний сектор Всесоюзного інституту експериментальної медицини.
Роботи М.Д. Зелінського - то ціла епоха в історії органічної хімії. Великою заслугою найвидатнішого ученого перед наукою є створення всесвітньо відомої школи хіміків-органіків, куди ввійшли Верещагін, Баландій, Кочетков, Казанський, Несміянов, Лавровський та ін. Учений неодноразово нагороджувався орденами та іншими державними нагородами. Його ім'ям названо Інститут органічної хімії, одна з московських вулиць, а в будинку, де він мешкав, створено меморіальний музей.