УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 65 відвідувачів

Теги
діаспора Президент Віктор Ющенко церковна журналістика милосердя автокефалія монастирі та храми України молодь УПЦ КП Патріарх Алексій II УГКЦ Мазепа вибори забобони шляхи єднання розкол в Україні педагогіка секти Ющенко Приїзд Патріарха Кирила в Україну Католицька Церква краєзнавство церква і суспільство Церква і медицина Церква і влада церква та політика Церква і політика Митрополит Володимир (Сабодан) комуністи та Церква Предстоятелі Помісних Церков Києво-Печерська Лавра Голодомор постать у Церкві конфлікти Археологія та реставрація Вселенський Патріархат 1020-річчя Хрещення Русі іконопис Священний Синод УПЦ українська християнська культура Доброчинність






Рейтинг@Mail.ru






18 серпня 1838 року народився український письменник Кониський Олександр Якович



Боже, Великий, Єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Олександр Кониський

«Боже великий єдиний, нам Україну храни». Хто хоча б раз у житті не чув цього гімну-молитви за Україну, зміст якого проникає до глибини душі кожного, бодай навіть мало свідомого, українця. Втім напевно не всі змогли б назвати прізвище його автора.

«За необхідності він умів бути і новелістом, і оповідачем, і драматиком, і поетом, і публіцистом, і сатириком, і істориком літератури, і критиком, і популяризатором потрібних даних», - писав про Олександра Яковича Кониського Іван Франко. Олександр Якович Кониський походив з древнього чернігівського роду, який нараховував понад 400 років. Дитинство майбутнього письменника та поета пройшло в місті Ніжині, про яке він згадував у свої спогадах так: ««Ніжин - місто невелике. Водночас воно було осередком просвітництва Чернігівщини та півночі Полтавщини. Тут красувався тоді Безбородьків ліцей. До того ж за Ніжином було славнозвісне минуле історичне, особливо торгашеське, тому серед людності було вдосталь людей із статками». Саме в цьому місті юний Олександр уперше почув про Тараса Шевченка, який 1846 року завітав сюди і його з тріумфом зустрічало студентство.

Олександр Кониський мав натуру енергійну, діяльну, багатогранну і це простежується в його ранніх творах, таких як оповідання «Пропащі люди» та «Перед світом». Якраз з друку останніх у «Черниговском Листке» розпочався його вихід на літературну арену. У своїх поезіях, повістях, драмах, опові¬даннях письменник-поет обстоював українську національну ідею, проголошував теорію малих діл. Зокрема, Кониський був автором таких популярних поезій, як: «Я не боюсь тюрми і ката», «На похорони Т. Шевченка» і інших.

Окрім літературної діяльності, Олександр Конинський вів велику і різноманітну громадську роботу. У Полтаві, де він служив, організував недільні школи, писав для них підручники. В пресі опублікував ряд статей на церковні теми. Брав участь у роботі київської Громади, організовував недільні школи. Як член київської міської ради домагався введення у школах української мови. Олександр Кониський налагоджував зв'язки з українськими діячами у Галичині.

Але культурно-громадська діяльність Олександра Яковича Кониського відбувалася під пильним оком влади. Обвинувачуваний у поширенні «малоросійської пропаганди», він 1863 року без слідства і суду був засланий до Вологди. Його роман «Не даруй золотом і не бий молотом» у 1871 році під час чергового обшуку конфіскувала і знищила поліція.

У 1897 році Олександр Кониський ініціював створення Всеукраїнської спільної організації, громадсько-політичної спілки, що мала об'єднати всі кола національно-свідомих українців. Для потреб організації він заснував у Києві видавництво «Вік», що, проіснувавши 15 років, опублікувало понад 100 книг українською мовою.

Але найбільшою справою у творчості Олександра Конинського можна вважати дослідження життя та творчості українського Кобзаря - Т. Г. Шевченка, якому він повністю присвятив останні 10 років свого життя. Він зібрав і опрацював весь доступний архівний матеріал, об'їхав усі шевченківські місця в Україні, опитав сотні людей... Результатом напруженої роботи стала двотомна праця «Тарас Шевченко - Грушевський». Хроніка його життя», що була надрукована в І898-І90І роках. Це ґрунтовне дослідження життя Великого Кобзаря, неперевершене і понині. Іван Франко назвав цю роботу «дуже гарною і потрібною, найдосконалішою з усіх, що були присвячені життю Великого Кобзаря».

Створення Олександром Кониським гімну «Молитва за Україну», покладеного на музику Миколою Лисенком, також припадає на період його плідної праці над дослідженням життя та творчості Т. Шевченка. Гімн ніби став тим нектаром любові до України, який Олександр Кониський зібрав з квітів, що ростуть у саду творчості великого Кобзаря.