УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 59 відвідувачів

Теги
забобони Церква і політика Президент Віктор Ющенко монастирі та храми України Католицька Церква педагогіка Києво-Печерська Лавра шляхи єднання Доброчинність Церква і медицина церква і суспільство Церква і влада розкол в Україні УГКЦ Митрополит Володимир (Сабодан) вибори комуністи та Церква Ющенко Патріарх Алексій II Мазепа діаспора конфлікти 1020-річчя Хрещення Русі секти Предстоятелі Помісних Церков українська християнська культура постать у Церкві церковна журналістика церква та політика УПЦ КП Вселенський Патріархат милосердя автокефалія молодь Священний Синод УПЦ іконопис краєзнавство Археологія та реставрація Приїзд Патріарха Кирила в Україну Голодомор






Рейтинг@Mail.ru






19 серпня 1961 року помер український математик Мирон Зарицький



Як зумієте спрягти вчення й добрі нрави, Отоді життя у вас буде повне слави.

Михайло Козачинський

«Кого не манить краса, ні мистецтво, хто живе вбогим духовним життям, той нічого не дасть математиці. Поезія не ріжниться від математики вищим летом уяви, а математик ріжниться від поета лиш тим, що все і всюди розумує... Але як у мистецтві, так і в математиці лише твори гарні переживають століття і виховують цілі покоління.» Ці слова українського математика Мирона Онуфоійовича Зарицького здається стали характеристикою його самого, бо він дійсно був названий поетом математики.

Виходець з родини сільського священика, вже з дитинства Мирон Онуфоійович мав велику спрагу до навчання. Він не обмежувався звичайною шкільною програмою і багато читав, випереджаючи своїх однолітків. У Перемишльській гімназії Мирон Зарицький зацікавився грецькою філософією, багато часу присвячує вивченню грецьких та латинських класиків. Університети Відня, Львова... У них Мирон Онуфрійович студіює переважно математичні та фізичні дисципліни, а також продовжує займатись філософією, самотужки вивчає французьку мову. Також у Львові Мирон Зарицький стає членом студентського товариства «Академічна громада», дещо пізніше входить до складу «Українського студентського союзу».

Під впливом професора Серпінського Мирон Онуфрійович захопився теорією множин та теорією функцій дійсної змінної, брав участь у математичному семінарі. Ці студентські захоплення визначили подальший напрямок його наукової діяльності. В 1912 році Мирон Онуфрійович закінчив університет, а через рік склав учительський іспит і отримав звання вчителя середніх шкіл з математики та фізики.

24 березня 1927 року Мирона Зарицького обирають дійсним членом Наукового Товариства ім. Т. Шевченка, і від того часу він стає активним співробітником його математично-природоописно-лікарської секції. В 25-му томі «Збірника» цієї секції була надрукована перша його праця «Метод запровадження доброго впорядкування у теорії множин» (1926 р.). За працю «Деякі основні поняття аналізу положення з точки зору алгебри логіки» (1927 р.). Львівський університет 25 жовтня 1930 року присудив Мирону Зарицькому вчений ступінь доктора філософії.

До 1939 pоку Зарицький надрукував близько 20 наукових праць у львівських та іноземних виданнях і в цей період сформувався як серйозний математик з філософським ухилом.

Наукові інтереси Мирона Зарицького охоплюють, головним чином, теорію множин з алгеброю логіки та теорію функцій дійсної змінної. Він досліджує похідні множини методами алгебри логіки, виходячи тільки з кількох основних аксіом і не користуючись іншими геометричними міркуваннями. Мирон Онуфрійович був великим знавцем історії математики, особливо античної, читав курси лекцій з історії математики у Львівському університеті, надрукував кілька праць з історії точних наук. Сюди належить «Хрестоматія грецької математики» (польською мовою, 1936 p.), у якій вміщені невеликі уривки з творів Евкліда, Архімеда, Аполонія Пергійського, Клавдія Птоломея та Діофанта в грецькому оригіналі та латинському перекладі, невеликий етюд «Зауваження до проблеми наближених обчислень у грецькій математиці» (1947 p.), нарис «Астрономія в старовину» (польською мовою, 1935 p.).

Будучи людиною з гострим почуттям громадського обов'язку, М. О. Зарицький проводив широку пропаганду наукових знань у пресі. Так у газетах «Діло», «Вільна Україна», «Радянська Україна», «Czerwony sztandar» ним було надруковано близько 20 статей.

Вчений Зарицький Володів вільно польською, німецькою і російською мовами. Крім того, писав математичні статті англійською, французькою, італійською та іспанською мовами.

Однією з прикмет, що характеризували Мирона Онуфрійовича, була цілковита безкорисливість по відношенню до науки. Наука була для нього хлібом насущним, потребою і насолодою, працею і відпочинком. На науку він дивився в першу чергу як на правду і красу, що підносить людину на вищий щабель її духовного розвитку.

Останні роки життя професора Мирона Зарицького були нелегкими для нього - важка хвороба прикувала його до ліжка. Втім, друзі, які навідували його, пригадують, що він був сумний, але мужньо переносив своє горе. Після смерті тіло Мирона Зарицького було поховано на Личаківському кладовищі у Львові.

Один з його учнів у своїх спогадав так написав про українського математика: «Не знаю, чи був Мирон Онуфрійович релігійною людиною, чи вірив у Бога. Але незаперечним є те, що він схилявся перед величчю людського духу, найвище ставив Розум і Совість.»