УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 119 відвідувачів

Теги
Києво-Печерська Лавра Голодомор Мазепа вибори монастирі та храми України шляхи єднання українська християнська культура УГКЦ Вселенський Патріархат Президент Віктор Ющенко Ющенко Патріарх Алексій II секти молодь Доброчинність 1020-річчя Хрещення Русі Предстоятелі Помісних Церков церква і суспільство розкол в Україні постать у Церкві комуністи та Церква Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і політика краєзнавство автокефалія Археологія та реставрація Католицька Церква конфлікти іконопис Церква і влада УПЦ КП забобони милосердя діаспора педагогіка Митрополит Володимир (Сабодан) Священний Синод УПЦ Церква і медицина церковна журналістика церква та політика






Рейтинг@Mail.ru






27 серпня 1856 року народився Іван Франко



Як много важить слово,
Одно сердечне, теплеє слівце!

 Іван Франко

Іван Франко... Перегортаючи сторінки його творчості, ми прагнемо збагнути й осягнути багатогранний талант цієї людини. Цей діамант, який щоразу виблискує новими гранями, дивує нас, зачаровує. Великий знавець минулого свого народу, ерудит у сфері світової історії і письменства - Іван Франко - свої знання послідовно й активно спрямовував на відстоювання й утвердження окремішності і давності українського письменства.

Поезія Івана Франка близька до народної творчості своєю глибиною і простотою. Його твори стали популярними піснями і на крилах музики линуть до людських сердець, роблячи їх відвертими, добрими, спонукаючи людей до світлих вчинків. Сам же Франко писав: „... надіюся, що й теперішнє покоління знайде в моїх віршах не одно таке, що відгукнеться в його душі зовсім не песимістичними тонами". Наукова спадщина Франка включає десятки й сотні праць, у яких автор звертається до проблем культури українського народу.

Висока пристрасть, глибока любов до рідної землі і поетична щирість, мистецька самобутність поєднується в них так природно. Франко у багатьох своїх творах привертав особливу увагу проблемам життя звичайних людей. Франко віддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто добуває хліб не тільки собі, але й іншим. Для опису своїх заповітних думок митець звертався до різних жанрів, наповнюючи їх злободенним змістом, втіленим у динамічну, оригінальну художню форму. У „Великих роковинах", наприклад, історичну долю нашого народу автор розкрив за допомогою алегоричного образу козака-невмираки, що виступає символом невмирущості України. А його казку-поему «Лис Микита» уже 115 років слухають і читають маленькі діти - і вона не втрачає своєї пізнавальної і виховної суті.

Іван Франко прагнув своїм словом розбудити дух українців. У його серці жила віра в світле майбутнє нашої землі. І сьогодні ми можемо з гордістю згадувати одну з яскравіших постатей української історії - Івана Яковича Франка - видатного сина своєї землі.