УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 60 відвідувачів

Теги
церква та політика молодь Доброчинність Президент Віктор Ющенко краєзнавство діаспора конфлікти Патріарх Алексій II Вселенський Патріархат Митрополит Володимир (Сабодан) автокефалія Церква і медицина церковна журналістика Католицька Церква комуністи та Церква Церква і політика монастирі та храми України Предстоятелі Помісних Церков вибори постать у Церкві Мазепа милосердя українська християнська культура секти розкол в Україні Церква і влада церква і суспільство Священний Синод УПЦ забобони іконопис педагогіка УГКЦ УПЦ КП шляхи єднання Приїзд Патріарха Кирила в Україну Києво-Печерська Лавра Археологія та реставрація Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі Голодомор






Рейтинг@Mail.ru






6 вересня – перенесення мощей святителя Петра, митрополита Київського і всієї Русі



Яже прежде безплодная, земле, ныне веселися:
се бо Христос светильника в тебе показа,
яве сияюща в мире
и исцелевающа недуги и болезни наша.
Сего ради ликуй и веселися со дерзновением:
святитель бо есть Вышняго,
сия соделоваяй.

Тропар святителю Петру, митрополиту Київському і Московському

Видатний ієрарх Православної Церкви, причислений до лику святих, автор знаменитого твору "Повчань", відомий іконописець - таким постає перед нами образ святителя Петра, митрополита Київського і всієї Русі.

Святитель Петро народився на Волині. Коли він досяг семирічного віку, батьки віддали свого сина в школу. Вже у 13 років благочестивий юнак постригся в одному із монастирів і показав тут приклади високого послушництва, смирення і благочестя. Цими високими якостями звернув на себе увагу настоятеля і був висвячений ієрея. Прагнучи подвижництва, Петро знайшов для себе пустельне місце на річці Рать в Галичині і незабаром заснував тут монастир, до якого стікались безліч жителів для отримання духовного зцілення і матеріальної допомоги.

Будучи ігуменом монастиря в Галичині, майбутній святитель Петро мав близькі стосунки з князем Юрієм І Львовичем. 1305 року князь послав його до патріарха Афанасія І в Константинополь кандидатом на митрополичий престол Галичини. В ті часи існувало дві митрополії на українських землях - Київська і Галицька. Саме тоді помирає Київський митрополит Григорій. Для обрання нового митрополита до Константинополя було відправлено двох кандидатів. Але Патріарх Афанасій І вирішив об'єднати знову Київську й Галицьку митрополії наставляє Петра митрополитом Київським і Галицьким. У 1306 року митрополит Петро прибув до Львова, а потім до Києва.

Однак на початку ХІІІ століття Київ все ще залишався зруйнований після монгольської навали 1240 року. І митрополит Петро був змушений переїхати до Володимира. Володимир стає новою митрополичою кафедрою. 1313 року митрополит побував в Орді, де був урочисто прийнятий ханом Узбеком, який дав ярлик з довгим переліком пільг для Церкви. В час найзапеклішої боротьби Твері і Москви митрополит Петро перебував у Володимирі - на Клязьмі і займав позицію арбітра. «За цей час, - пише історик Левко Війтович, сучасний дослідник життя митрополита Петра, - він боровся проти єресі Сетта, видав заборону служити овдовілим священикам (вони могли прийняти схиму).»

У 1325 року митрополит переїхав до Москви і нібито сказав князю: "Якщо мене, сину, послухаєш, храм Пречистої Богородиці збудуєш і мене упокоїш в своєму городі, то і сам прославишся більше других, і сини, і внуки твої, і город сей славен буде, святителі стануть в ньому і підпорядкує він собі всі решту міст". Тоді ж і розпочалось в Москві будівництво кам'яного Успенського собору, де і було поховано святителя Петро з Ратно, першого митрополита Москви.

Вже через рік, по смерті митрополита Петра, на Помісному соборі у Володимирі відбулася його канонізація Патріархом Константинопольським. Біля раки святителя відбувались чудесні зцілення. Біля раки святителя поставляли митрополитів та патріархів Православної Церкви.

Але сьогоднішній день вшанування митрополита Петра пов'язаний з подіями, що відбулися у ХV столітті. У зв'язку з реконструкцією і перебудовою Успенського собору двічі відбувалося перенесення мощей святителя Петра - у 1472 і 1497 роках, на честь цих подій і було встановлено святкування видатного сина нашої рідної землі. Святитель Петро своїм заступництвом перед Господом багато разів оберігав нашу землю від ворожих нападів і вшановується як небесний покровитель Москви і всієї землі Руської.