УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 94 відвідувачів

Теги
забобони Вселенський Патріархат Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква і суспільство постать у Церкві секти 1020-річчя Хрещення Русі Церква і політика молодь конфлікти діаспора монастирі та храми України комуністи та Церква педагогіка Церква і медицина Священний Синод УПЦ Ющенко Президент Віктор Ющенко Мазепа УПЦ КП церковна журналістика Патріарх Алексій II Предстоятелі Помісних Церков Голодомор вибори милосердя Католицька Церква шляхи єднання Києво-Печерська Лавра Доброчинність Митрополит Володимир (Сабодан) церква та політика іконопис автокефалія краєзнавство розкол в Україні Археологія та реставрація УГКЦ українська християнська культура Церква і влада






Рейтинг@Mail.ru






8 вересня 1831 року народився відомий київський купець-благодійник Михайло Дегтерьов



У добродійності вище за все відображається світло богоподобія
Феофан Затворник

Наша історія багата іменами творців. Про життя і діяльність деяких ми знаємо більше, про інших - менше, а про когось невідоме майже нічого. Забуття особливо торкнулося тих, хто не належав до числа помітних громадських і державних діячів, полководців, письменників, артистів, художників. Проте створити об'єктивну картину минулого не можна, залишаючи без уваги тих, хто не був «на авансцені історії», але творив благі справи, став прикладом людинолюбства, милосердя і добродійності.

До революції багато хто жив, керуючись відомими словами з «Повчання Володимира Мономаха»: «Понад усе убогих не забувайте». І віддавали засоби, час і енергію тим, хто мав потребу, організовували добродійні товариства, відкривали дитячі притулки, богадільні і лікарні, будували школи і ремісничі училища, засновували спільноти сестер милосердя. Саме такою людиною був купець Михайло Парфентійович Дегтерьов, почесний громадянин міста Києва. Вихований в патріархальних правилах, сповідаючи християнську етику і мораль, Михайло Парфентьевіч всіляко прагнув «підсобити сирим і убогим» і був одним з тих, хто, за словами відомого українського мецената Євгенія Чикаленко, «любили Україну не тільки до глибини душі, але і до глибини власної кишені».

Дегтерьов вів надзвичайно скромне життя, але будучи людиною релігійною, щедро жертвував бідним на церковні свята. У 1883 році по вулиці Покровській, 5 він придбав будинок і влаштував у ньому богадільню, а 1892 року заснував 4-поверховий Вдовий дім для бідних. На власні кошти спорудив на території олександрійської лікарні Свято-Михайлівський храм, при якому він був затверджений на посаді церковного старости.

Помер Михайло Парфентійович у Києві і був похований під Свято-Михайлівською церквою. За заповітом Дегтерьов, який не мав дітей, передав Києву нерухомого майна на 2,5 мільйона карбованців, а також 2 мільйона готівковими грошима та цінними паперами. Відповідно до його останньої волі на ці кошти було споруджено будинки та велося утримання богаділень і приютів. Найбільшу богадільню, створену на його кошти і названу його ім`ям, відкрито було 1902 року на Лук`янівці.

Враховуючи чималі заслуги Михайла Парфентійовича Дегтерьова перед містом Києвом, міська дума у 1904 році ухвалила рішення назвати одну з вулиць його ім'ям. Революція, як відомо, внесла свої корективи. Дегтерьовська була названа на честь героя громадянської війни вулицею Пархоменко. Проте, у 1993 році вулиці було повернено колишню назву і ім'я Михайла Парфентійовича Дегтерьова знов заслужено з'явилося на карті нашого міста.