УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 177 відвідувачів

Теги
краєзнавство УГКЦ Вселенський Патріархат Приїзд Патріарха Кирила в Україну церковна журналістика Церква і медицина постать у Церкві Археологія та реставрація шляхи єднання церква та політика вибори Голодомор Ющенко Мазепа педагогіка автокефалія Священний Синод УПЦ діаспора Доброчинність Патріарх Алексій II Католицька Церква монастирі та храми України конфлікти забобони Митрополит Володимир (Сабодан) Президент Віктор Ющенко Церква і політика церква і суспільство розкол в Україні Предстоятелі Помісних Церков Церква і влада Києво-Печерська Лавра 1020-річчя Хрещення Русі секти милосердя молодь комуністи та Церква УПЦ КП українська християнська культура іконопис






Рейтинг@Mail.ru






14 вересня день святкування Церковного Новоліття



Всея твари Содетелю,
времена и лета во Своей власти положивый,
благослови венец лета благости Твоея, Господи,
сохраняя в мире люди и град Твой
молитвами Богородицы и спаси ны.

Тропар гл. 2

Церква, заснована Господом Іісусом Христом, є Боголюдський організм. І хоча вона знаходиться на землі, однак керується законами, що відмінні від законів цього світу. Зокрема це стосується церковного літочислення, тобто календаря. Сьогодні Православна Церква святкує початок церковного індикту - церковне Новоліття.

1 вересня за старим стилем іменується в церковному Уставі початком індикту, тобто нового року. «Індикт» - слово латинське, що означає - податок. Його збирали за наказом імператора в перший день вересня, коли завершувався збір врожаю.

Святі отці I Вселенського Собору прийняли постанову починати новий рік з 1 вересня - на честь славної перемоги, яку в 312 році здобув імператор Костянтин над язичником Максентієм. Костянтин ставши єдинодержавним правителем Візантійської імперії та проголосив християнство релігією вільного сповідування. Таким чином, усе коло великих Господських і Богородичних свят починається з Різдва Пресвятої Богородиці (8 вересня) і закінчується Її Успінням (15 серпня).

Свято церковного Нового року для багатьох християн часто минає непоміченим. Але саме перший день річного богослужбового кола займає в ньому особливе і знаменне місце. Служба стає урочистішою, на утрені співається Велике славословіє, а піснеспіви дня розкривають значення свята і його роль в духовному житті християн. Вершиною богослужіння у цей день, своєрідним вінцем, вважається читання Євангелія, яке розповідає про початок відкритого служіння Христа Спасителя після Його хрещення і спокуси від диявола (Лк. 4, 16-22). За церковним переказом, це відбулося в перший день іудейського свята жнив, яке святкували з 1 по 8 вересня. Тому стає зрозумілим і намір Церкви, яка зробила цей день початком новорічних свят.

З 1492 року на Русі Новоліття відзначали як церковно-державне свято. А з 1547 року на всіх головних площах російських міст-фортець воєвода з боярами і єпископ з духівництвом виголошували «Многоліття» Царю. Головні урочистості відбувалися в Москві на Соборній площі Кремля. У 1582 році іноземний очевидець цієї події повідомляв: «На площі споруджується поміст, на який підіймаються Митрополит і Великий князь і сповіщають звідти про закінчення року. Митрополит святить воду і кропить нею князя і народ, благословляючи всіх хрестом, молиться про їхнє довге і щасливе життя, а народ в цей час голосно кричить: «Великому Государю нашому і дітям його многая літа!». При цьому всі радісно вітають один одного, бажаючи кожному довгого життя».

Навчальний рік в церковно-приходських школах завжди починався з Новоліття, що й перейшло з часом у всі інші навчальні заклади.

З днем Новоліття на Русі було пов'язано й багато народних традицій. Закінчувався період жнив, і у цей день жінки вперше сідали за прядки, за кросна - старовинні ткацькі верстати. У сім'ях, де були хлопчики шести-восьми років, святкували перше «саджання на коня». При цьому батько притримував сина, а хресний батько повільно вів коня по двору. Це символізувало закінчення раннього дитинства й початок виховання воїна.

Церковне Новоліття має для кожного християнина глибоке символічне та духовне значення. Цього дня Господь почав проповідь Царства Божого і засвідчив виконання старозавітних пророцтв про пришестя Месії-Спасителя і тим самим - про кінець Старого і початок Нового Заповіту. І тому день церковного Новоліття є найсприятливішим моментом, щоб залишити в минулому гріховне життя й розпочати життя нове - згідно з Євангельськими законами.