УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 170 відвідувачів

Теги
Католицька Церква Вселенський Патріархат Священний Синод УПЦ молодь Голодомор Приїзд Патріарха Кирила в Україну постать у Церкві комуністи та Церква УПЦ КП монастирі та храми України забобони секти Церква і влада краєзнавство Патріарх Алексій II педагогіка церковна журналістика автокефалія церква і суспільство Церква і політика Церква і медицина УГКЦ іконопис Доброчинність розкол в Україні Предстоятелі Помісних Церков Києво-Печерська Лавра милосердя 1020-річчя Хрещення Русі вибори конфлікти церква та політика шляхи єднання українська християнська культура Археологія та реставрація Президент Віктор Ющенко Мазепа Ющенко діаспора Митрополит Володимир (Сабодан)






Рейтинг@Mail.ru






14 вересня день святкування Церковного Новоліття



Всея твари Содетелю,
времена и лета во Своей власти положивый,
благослови венец лета благости Твоея, Господи,
сохраняя в мире люди и град Твой
молитвами Богородицы и спаси ны.

Тропар гл. 2

Церква, заснована Господом Іісусом Христом, є Боголюдський організм. І хоча вона знаходиться на землі, однак керується законами, що відмінні від законів цього світу. Зокрема це стосується церковного літочислення, тобто календаря. Сьогодні Православна Церква святкує початок церковного індикту - церковне Новоліття.

1 вересня за старим стилем іменується в церковному Уставі початком індикту, тобто нового року. «Індикт» - слово латинське, що означає - податок. Його збирали за наказом імператора в перший день вересня, коли завершувався збір врожаю.

Святі отці I Вселенського Собору прийняли постанову починати новий рік з 1 вересня - на честь славної перемоги, яку в 312 році здобув імператор Костянтин над язичником Максентієм. Костянтин ставши єдинодержавним правителем Візантійської імперії та проголосив християнство релігією вільного сповідування. Таким чином, усе коло великих Господських і Богородичних свят починається з Різдва Пресвятої Богородиці (8 вересня) і закінчується Її Успінням (15 серпня).

Свято церковного Нового року для багатьох християн часто минає непоміченим. Але саме перший день річного богослужбового кола займає в ньому особливе і знаменне місце. Служба стає урочистішою, на утрені співається Велике славословіє, а піснеспіви дня розкривають значення свята і його роль в духовному житті християн. Вершиною богослужіння у цей день, своєрідним вінцем, вважається читання Євангелія, яке розповідає про початок відкритого служіння Христа Спасителя після Його хрещення і спокуси від диявола (Лк. 4, 16-22). За церковним переказом, це відбулося в перший день іудейського свята жнив, яке святкували з 1 по 8 вересня. Тому стає зрозумілим і намір Церкви, яка зробила цей день початком новорічних свят.

З 1492 року на Русі Новоліття відзначали як церковно-державне свято. А з 1547 року на всіх головних площах російських міст-фортець воєвода з боярами і єпископ з духівництвом виголошували «Многоліття» Царю. Головні урочистості відбувалися в Москві на Соборній площі Кремля. У 1582 році іноземний очевидець цієї події повідомляв: «На площі споруджується поміст, на який підіймаються Митрополит і Великий князь і сповіщають звідти про закінчення року. Митрополит святить воду і кропить нею князя і народ, благословляючи всіх хрестом, молиться про їхнє довге і щасливе життя, а народ в цей час голосно кричить: «Великому Государю нашому і дітям його многая літа!». При цьому всі радісно вітають один одного, бажаючи кожному довгого життя».

Навчальний рік в церковно-приходських школах завжди починався з Новоліття, що й перейшло з часом у всі інші навчальні заклади.

З днем Новоліття на Русі було пов'язано й багато народних традицій. Закінчувався період жнив, і у цей день жінки вперше сідали за прядки, за кросна - старовинні ткацькі верстати. У сім'ях, де були хлопчики шести-восьми років, святкували перше «саджання на коня». При цьому батько притримував сина, а хресний батько повільно вів коня по двору. Це символізувало закінчення раннього дитинства й початок виховання воїна.

Церковне Новоліття має для кожного християнина глибоке символічне та духовне значення. Цього дня Господь почав проповідь Царства Божого і засвідчив виконання старозавітних пророцтв про пришестя Месії-Спасителя і тим самим - про кінець Старого і початок Нового Заповіту. І тому день церковного Новоліття є найсприятливішим моментом, щоб залишити в минулому гріховне життя й розпочати життя нове - згідно з Євангельськими законами.