УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 84 відвідувачів

Теги
Предстоятелі Помісних Церков Доброчинність Києво-Печерська Лавра педагогіка українська християнська культура милосердя Католицька Церква постать у Церкві церква і суспільство Приїзд Патріарха Кирила в Україну Патріарх Алексій II конфлікти Священний Синод УПЦ іконопис Ющенко УПЦ КП Президент Віктор Ющенко шляхи єднання Церква і політика автокефалія Археологія та реставрація УГКЦ церква та політика секти Митрополит Володимир (Сабодан) молодь Церква і влада монастирі та храми України діаспора Церква і медицина 1020-річчя Хрещення Русі Голодомор Мазепа розкол в Україні Вселенський Патріархат церковна журналістика забобони вибори краєзнавство комуністи та Церква






Рейтинг@Mail.ru






30 вересня 1908 року народився Ойстрах Давид Федорович, скрипаль, педагог, диригент



Мистецтво музиканта - це плід праці й таланту
Д.Ойстрах

«Мені здавалося, що немає і не може бути більшого щастя, ніж ходити по дворах зі скрипкою. Ніхто не знав, як я заздрив скрипалям, сурмачам, гармоністам, навіть шарманщикам, які часто відвідували одеські двори. Іноді я ставав зі своєю скрипкою посеред двору, клав перед собою які-небудь ноти. У нотах я тоді нічого не розумів, але для вигляду дивився в них. Оточений малюками, я старанно пілікав. Звуки, добуті з канарково-жовтого інструменту, здавалися мені божественними. Це було так захоплююче, що коли, вже в п'ятирічному віці, я одержав, нарешті, в руки справжню скрипку-«восьмушку» і почав вчитися, заняття цілком поглинули мене...».

30 вересня 1908 року в Одесі, в сім'ї скромного службовця народився Давид Федорович Ойстрах. Його батько, Федір Давидович, був любителем музики, чудово володів мандоліною і трохи скрипкою. Мати, Ізабелла Степанівна, впродовж 30 років співала в хорі Одеської опери, куди постійно з 4-х літнього віку, брала сина на спектаклі. Малюк ставав на стілець поряд із диригентом і незабаром знав усі опери напам'ять. У такому юному віці в Ойстраха були свої музичні пристрасті. Його улюбленими операми були «Князь Ігор» Бородіна і «Кармен» Бізе. Дитячу уяву вражали театральна пишнота і легкість музики «Пророка» Мейербера. Ну а коли його карали і не брали з собою в театр, він влаштовував спектаклі вдома, диригуючи уявним оркестром і наспівуючи всю оперу, що виконувалася того вечора, від початку до кінця. У віці п'яти років Ойстрах починає брати уроки гри на скрипці у знаменитого педагога П. З. Столярського. Згадуючи про свого вчителя, Ойстрах розповідав: «У нього була гаряча душа художника і незвичайна любов до дітей. Працюючи з дитиною, він завжди умів знайти шлях до творчої свідомості учня, зацікавити його уяву...». Видатний одеський педагог-скрипаль П. С. Столярський швидко розпізнав і оцінив виняткове дарування свого учня.

Коли Давиду Ойстраху було лише шістнадцять відбувся його перший сольний концерт. У дев'ятнадцять, як соліст, він виступив у супроводі симфонічного оркестру під орудою О. К. Глазунова. Будучи вже відомим як концертант-віртуоз Давид очолив самостійний клас у Московській консерваторії імені П. І. Чайковського, куди його у 1936 році запросив ректор О. Б. Гольденвейзер. Професором Давид Ойстрах став у сорок років. Серед його учнів були такі блискучі музиканти, як Ігор Ойстрах, Віктор Пікайзен, Олег Криса, Гідон Кремер, Ліана Ісакадзе, Валерій Климов, Ольга Пархоменко... Чимало відомих скрипалів світу прагнули підвищувати свою майстерність саме на стажуванні у Давида Ойстраха. Він був також чудовим ансамблістом. З 1935 року Давид Федорович часто виступав у дуеті з видатним піаністом Левом Оборіним. А разом з ним та з визначним віолончелістом Святославом Кнушевицьким вони складали уславлене тріо.
У своїх мемуарних нотатках, авторських газетно-журнальних публікаціях, численних інтерв'ю великий виконавець часто підкреслював, що «мистецтво музиканта - це плід праці й таланту, інтуїції та точного розрахунку». Недарма ж Ойстрах був не лише духовно багатим, сприйнятливим, чуйним до прекрасного артистом, а й неабияким... шахістом, мав математичний склад розуму і володів «залізною» логікою!

З ім'ям Давида Ойстраха справедливо пов'язують розквіт вітчизняної скрипкової школи. Його наслідували, його обожнювали, його грою й донині насолоджуються мільйони меломанів різних континентів. Яскравим талантом були позначені виконавська, педагогічна, диригентська діяльність Давида Федоровича. Таким же непересічним він був другом, батьком та чоловіком.
«Ойстрах - ціла епоха виконавського мистецтва і гордість музичної культури. Весь свій величезний талант, всю свою незрівнянну майстерність він віддавав людям, служінню музиці. Ойстрах і скрипка, Ойстрах і музика - ці поняття стали нерозривні. Його чудове мистецтво давно завоювало світ. Не було куточка на землі, де б не захоплювалися його дивовижною, неповторною грою... І саме поєднання величезного таланту і безперестанної праці, з'єднання надихання і відшліфованої майстерності принесли Ойстраху славу «короля скрипалів», «першої скрипки миру», як його образно називали за кордоном».