УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 65 відвідувачів

Теги
розкол в Україні Ющенко Католицька Церква Священний Синод УПЦ монастирі та храми України діаспора шляхи єднання Предстоятелі Помісних Церков Археологія та реставрація вибори автокефалія іконопис постать у Церкві Вселенський Патріархат українська християнська культура Патріарх Алексій II УПЦ КП Мазепа педагогіка комуністи та Церква Церква і влада краєзнавство забобони Приїзд Патріарха Кирила в Україну Доброчинність УГКЦ Києво-Печерська Лавра Митрополит Володимир (Сабодан) Президент Віктор Ющенко церква і суспільство Голодомор молодь 1020-річчя Хрещення Русі церква та політика Церква і політика конфлікти секти милосердя церковна журналістика Церква і медицина






Рейтинг@Mail.ru






2 жовтня 1903 року помер український письменник, педагог та культурний діяч Воробкевич Сидір Іванович



Ніколи шлях до доброго знання не пролягає по шовковистій мураві, засіяній ліліями, - завжди людині доводиться підніматися по голих скелях
Д. Рескин

Цього дня 1903 року в Чернівцях помер Сидір Воробкевич, як говорив про нього І.Франко - один з «перших жайворонків нової весни нашого народного відродження». Його багатогранна творча діяльність віднайшла себе в багатьох мистецьких галузях. Він був українським письменником, педагогом, видатним композитором, редактором буковинських часописів і навіть православним священиком на Буковині. Усі сили і знання спрямовував Сидір Іванович на розвиток і поширення української мови серед народів.

Сидір Воробкевич був родом з Буковини. Він виховувався у родині вчителя богослов'я, але так склалося, що на десятому році життя вже лишився круглим сиротою. По закінченні семінарії він приймає приходи Давидени, Руську Молдавицю (Південна Буковина), а згодом отримує посаду вчителя співу в Чернівецьких семінарії і гімназії. Закінчивши Віденську консерваторію він стає учителем музики і співу в середніх навчальних закладах, керує народними хорами, а із заснуванням Чернівецького університету стає його викладачем по класу постановки голосу, хорового співу, диригування.

Обравши ще в юності письменницький шлях, Сидір Воробкевич мусив долати великі труднощі, пов'язані з перебуванням у німецькомовній стихії, котра аж ніяк не сприяла повноцінному розвиткові таланту. Та він не занепав духом, а з притаманною йому енергією вивчав рідну мову з українських пісень, які сам записував з уст народу, з фольклорних збірників. (С.І. Воробкевич записав і опублікував сотні українських, румунських і молдавських народних пісень, які почав збирати з 14-річного віку і продовжував усе своє 67-річне життя.)

З трепетною любов'ю він прочитав усе краще, що з'явилося в українській літературі. Як говорив про його творчість Ю.Федькович: «Усвідомлюючи необхідність поширення культури серед українського населення Буковини, дбаючи про розвиток рідної мови й літератури, «буковинський соловей», Федькович несказанно радів появі першого-ліпшого талановитого імені на поетичному обрії. Це надавало наснаги йому самому...».

Найповніше талант С.Воробкевича проявився в ліричних віршах, де поет «розсипає велике багатство життєвих спостережень, осяяних тихим блиском щирого, глибокого, людського і народолюбного чуття» (Іван Франко). Його вірш «Мово рідна, слово рідне», автором покладений на музику, став хрестоматійним. Чимало творів С.Воробкевича перекладено болгарською, німецькою, російською та іншими мовами.

Перебуваючи на викладацькій роботі в Чернівецькій духовній семінарії, гімназії, університеті, він багато уваги приділяв молоді: уклав пісенники для початкової школи, створив посібники з теорії музики й співу. Виступаючи одночасно як композитор і письменник, Сидір Воробкевич створює чимало віршів, пісень для дітей («Рідна мова», «То наші любі, високі Карпати», «Веснянка», «Осінь»), написав два чоловічі хори «Цар-ріка наш Дніпро» та «Я родився над Дніпром, отому я козаком».

Він зробив чималий внесок в українську культуру. Автор 400 хорових партитур, багатьох прозових, поетичних, драматичних творів, музично-драматичних композицій - Сидір Воробкевич є яскравою постаттю у культурному житті Буковини другої половини ХІХ століття.