УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 83 відвідувачів

Теги
конфлікти автокефалія Ющенко молодь педагогіка розкол в Україні забобони Києво-Печерська Лавра УГКЦ Церква і медицина церква і суспільство Вселенський Патріархат комуністи та Церква шляхи єднання церква та політика УПЦ КП Мазепа Предстоятелі Помісних Церков секти милосердя Католицька Церква Президент Віктор Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) Патріарх Алексій II Священний Синод УПЦ вибори постать у Церкві Приїзд Патріарха Кирила в Україну Археологія та реставрація монастирі та храми України іконопис Доброчинність Голодомор українська християнська культура церковна журналістика Церква і політика краєзнавство діаспора 1020-річчя Хрещення Русі Церква і влада






Рейтинг@Mail.ru






2 жовтня 1903 року помер український письменник, педагог та культурний діяч Воробкевич Сидір Іванович



Ніколи шлях до доброго знання не пролягає по шовковистій мураві, засіяній ліліями, - завжди людині доводиться підніматися по голих скелях
Д. Рескин

Цього дня 1903 року в Чернівцях помер Сидір Воробкевич, як говорив про нього І.Франко - один з «перших жайворонків нової весни нашого народного відродження». Його багатогранна творча діяльність віднайшла себе в багатьох мистецьких галузях. Він був українським письменником, педагогом, видатним композитором, редактором буковинських часописів і навіть православним священиком на Буковині. Усі сили і знання спрямовував Сидір Іванович на розвиток і поширення української мови серед народів.

Сидір Воробкевич був родом з Буковини. Він виховувався у родині вчителя богослов'я, але так склалося, що на десятому році життя вже лишився круглим сиротою. По закінченні семінарії він приймає приходи Давидени, Руську Молдавицю (Південна Буковина), а згодом отримує посаду вчителя співу в Чернівецьких семінарії і гімназії. Закінчивши Віденську консерваторію він стає учителем музики і співу в середніх навчальних закладах, керує народними хорами, а із заснуванням Чернівецького університету стає його викладачем по класу постановки голосу, хорового співу, диригування.

Обравши ще в юності письменницький шлях, Сидір Воробкевич мусив долати великі труднощі, пов'язані з перебуванням у німецькомовній стихії, котра аж ніяк не сприяла повноцінному розвиткові таланту. Та він не занепав духом, а з притаманною йому енергією вивчав рідну мову з українських пісень, які сам записував з уст народу, з фольклорних збірників. (С.І. Воробкевич записав і опублікував сотні українських, румунських і молдавських народних пісень, які почав збирати з 14-річного віку і продовжував усе своє 67-річне життя.)

З трепетною любов'ю він прочитав усе краще, що з'явилося в українській літературі. Як говорив про його творчість Ю.Федькович: «Усвідомлюючи необхідність поширення культури серед українського населення Буковини, дбаючи про розвиток рідної мови й літератури, «буковинський соловей», Федькович несказанно радів появі першого-ліпшого талановитого імені на поетичному обрії. Це надавало наснаги йому самому...».

Найповніше талант С.Воробкевича проявився в ліричних віршах, де поет «розсипає велике багатство життєвих спостережень, осяяних тихим блиском щирого, глибокого, людського і народолюбного чуття» (Іван Франко). Його вірш «Мово рідна, слово рідне», автором покладений на музику, став хрестоматійним. Чимало творів С.Воробкевича перекладено болгарською, німецькою, російською та іншими мовами.

Перебуваючи на викладацькій роботі в Чернівецькій духовній семінарії, гімназії, університеті, він багато уваги приділяв молоді: уклав пісенники для початкової школи, створив посібники з теорії музики й співу. Виступаючи одночасно як композитор і письменник, Сидір Воробкевич створює чимало віршів, пісень для дітей («Рідна мова», «То наші любі, високі Карпати», «Веснянка», «Осінь»), написав два чоловічі хори «Цар-ріка наш Дніпро» та «Я родився над Дніпром, отому я козаком».

Він зробив чималий внесок в українську культуру. Автор 400 хорових партитур, багатьох прозових, поетичних, драматичних творів, музично-драматичних композицій - Сидір Воробкевич є яскравою постаттю у культурному житті Буковини другої половини ХІХ століття.