УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 66 відвідувачів

Теги
1020-річчя Хрещення Русі Митрополит Володимир (Сабодан) діаспора Вселенський Патріархат краєзнавство монастирі та храми України українська християнська культура автокефалія молодь Голодомор Археологія та реставрація Священний Синод УПЦ конфлікти Католицька Церква Президент Віктор Ющенко педагогіка церква та політика Церква і влада шляхи єднання Предстоятелі Помісних Церков постать у Церкві комуністи та Церква вибори іконопис УГКЦ Ющенко УПЦ КП Києво-Печерська Лавра церква і суспільство секти церковна журналістика Церква і політика Приїзд Патріарха Кирила в Україну розкол в Україні милосердя Доброчинність Патріарх Алексій II забобони Мазепа Церква і медицина






Рейтинг@Mail.ru






3 жовтня 1921 року помер український художник Киріак Костянтинович Костанді



І при геніальному таланті тільки великі трудівники можуть досягти в мистецтві абсолютної досконалості
І. Рєпін

Вісімдесят п'ять років тому помер український художник-передвижник, педагог, академік живопису Киріак Костянтинович Костанді. Його рідне місто Одеса завжди славилося письменниками, музикантами й артистами, а одеські художники - це цілий світ, здатний здивувати й захопити найвимогливіших цінителів мистецтва.

Перш ніж закінчити Академію мистецтв у Петербурзі й стати членом Товариства пересувних художніх виставок, Киріак Костанді чотири роки вчився в Одеській малювальній школі. Він був своєрідним художником. Його картини - особливі, немов поезія, що пройшла через суворий розум і вимогливий смак, поезія, звільнена від умовності та штучності.

Світ живопису Костанді невеликий. Це південна прибережна дача, тихі рожево-жовті заходи сонця, бузок і акація, церкви, що заснули в садах, рідкі фігури сумуючих ченців, та родини з усім їх побутом. Але цей невеликий світ наділений величезною значимістю. От чому він не гасне й не старіє.

Киріак Костянтинович перший відкрив тонку й гарячу красу одеського пейзажу. Також знаменно, що, живучи біля моря, він не написав жодного морського пейзажу. Про палітру Костанді можна писати цілі трактати. Його фарби чисті, ярки, звучні, як фарби уральських самоцвітних каменів. Він добре знав закони контрастів кольори й широко користувався ними. Чіткий, упевнений малюнок, делікатний і разом з тим живий мазок і завжди тонко оброблена поверхня. І правий був І. Рєпін, коли, захоплюючись невеликими полотнами Костанді, називав їх «діамантами».

Пейзаж у добутках Костанді не пасивний учасник картини. Його природа завжди небайдужа, вона бере участь у всіх переживаннях людини. В «Старичках» осіння природа своїм срібним теплим сяйвом зігріває, у їхній смутній самітності людей, що прожили вже життя. У нього все здобуває якогось тільки йому властивого, хвилюючого поетичного змісту. Живий мазок художника зачаровував і зігрівав глядача.

Костанді був більш ніж відомий в Одесі. Аматори цінували чистоту, яскравість, звучність його фарб, гармонію контрастів кольору. Він мав незаперечний авторитет у творчих колах, був шанованим серед одеських письменників і художників. Його оцінки не піддавалися сумніву.
«Киріак Костанді - наша художня совість», - писав про нього художник П.Нілус.