УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 114 відвідувачів

Теги
Католицька Церква краєзнавство милосердя Патріарх Алексій II шляхи єднання іконопис вибори автокефалія Мазепа комуністи та Церква монастирі та храми України Президент Віктор Ющенко Доброчинність постать у Церкві Церква і влада діаспора Ющенко педагогіка молодь УПЦ КП Предстоятелі Помісних Церков розкол в Україні секти Археологія та реставрація Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і медицина Вселенський Патріархат Києво-Печерська Лавра церква та політика церква і суспільство Церква і політика Священний Синод УПЦ 1020-річчя Хрещення Русі українська християнська культура забобони Голодомор УГКЦ церковна журналістика Приїзд Патріарха Кирила в Україну конфлікти






Рейтинг@Mail.ru






10 жовтня 1825 року помер український композитор і диригент Дмитро Степанович Бортнянський



Музика - це скарбниця, в яку будь-яка національність вносить своє, на загальну користь
Петро Чайковський

Впродовж двох століть звучить музика Дмитра Степановича Бортнянського, яка увійшла у світову скарбницю прекрасного, створеного людством за багато століть. Його ім'я та велика творча спадщина (опери, хорові, камерно-інструментальні, вокальні твори) відомі всьому світу.

Музична спадщина композитора величезна. Він написав 35 чотириголосних хорових концертів для різних складів, які називалися в його час псалмами, 10 двохорових концертів, 14 чотириголосних концертів «Тебе Бога хвалимо», 29 окремих літургійних співів, триголосну літургію, духовні твори для жіночого хору з рефреном мішаного хору, обробки давніх церковних київських та болгарських наспівів та багато інших. Церковно-вокальний стиль Бортнянського є вершиною тогочасного мистецтва. Недаремно творами Бортнянського захоплювалися Берліоз та Бетховен.

Церковно-вокальна, хорова музика Бортнянського, в якій він послідовно і завжди проводив свій зв'язок з українською духовною музикою та хоровим літургійним співом православних церков, була дуже популярною ще за його життя. Їх співали й за межами церкви, у навчальних закладах, в аматорських хорах, у кріпосних капелах, у побуті. Їх перекладали для клавесина та фортепіано, гусел та інших інструментів. Причина такої популярності крилася у класичній простоті й доступності мелодії. Але найголовніше те, що Бортнянський наповнював їх інтонаціями народних пісень, церковних кантів, мелодіями багатоголосного церковного співу та кобзарського мистецтва. Усе це, переплетене з впливами західноєвропейськими, зокрема й італійськими, витворило неповторний стиль творів Бортнянського, інтерес до яких не згасає і в наш час.

Майже півстоліття життя Дмитра Бортнянського було пов'язане з музичною освітою, з найважливішими процесами становлення музичної культури в Росії. Водночас він своїми коренями належить українській культурі, її давній музичній та хоровій традиції, яка пізніше розвинулася у творчості видатних українських композиторів М.Лисенка, К.Стеценка, М.Леонтовича, М.Дремлюги, Л.Ревуцького, К.Домінчена, Б.Лятошинського та інших.

Музика Дмитра Бортнянського, відмінна піднесеною красою, натхненністю і щирістю, не перестає звучати в православних храмах всієї Росії, довівши своє право на безсмертя.