УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 63 відвідувачів

Теги
комуністи та Церква УГКЦ Доброчинність Президент Віктор Ющенко Ющенко постать у Церкві розкол в Україні Патріарх Алексій II Археологія та реставрація Києво-Печерська Лавра секти УПЦ КП іконопис молодь 1020-річчя Хрещення Русі церква та політика милосердя конфлікти Приїзд Патріарха Кирила в Україну Голодомор Вселенський Патріархат Церква і влада краєзнавство Священний Синод УПЦ Церква і політика забобони вибори шляхи єднання діаспора Католицька Церква українська християнська культура Митрополит Володимир (Сабодан) Предстоятелі Помісних Церков Церква і медицина церковна журналістика педагогіка церква і суспільство Мазепа автокефалія монастирі та храми України






Рейтинг@Mail.ru






10 жовтня 1825 року помер український композитор і диригент Дмитро Степанович Бортнянський



Музика - це скарбниця, в яку будь-яка національність вносить своє, на загальну користь
Петро Чайковський

Впродовж двох століть звучить музика Дмитра Степановича Бортнянського, яка увійшла у світову скарбницю прекрасного, створеного людством за багато століть. Його ім'я та велика творча спадщина (опери, хорові, камерно-інструментальні, вокальні твори) відомі всьому світу.

Музична спадщина композитора величезна. Він написав 35 чотириголосних хорових концертів для різних складів, які називалися в його час псалмами, 10 двохорових концертів, 14 чотириголосних концертів «Тебе Бога хвалимо», 29 окремих літургійних співів, триголосну літургію, духовні твори для жіночого хору з рефреном мішаного хору, обробки давніх церковних київських та болгарських наспівів та багато інших. Церковно-вокальний стиль Бортнянського є вершиною тогочасного мистецтва. Недаремно творами Бортнянського захоплювалися Берліоз та Бетховен.

Церковно-вокальна, хорова музика Бортнянського, в якій він послідовно і завжди проводив свій зв'язок з українською духовною музикою та хоровим літургійним співом православних церков, була дуже популярною ще за його життя. Їх співали й за межами церкви, у навчальних закладах, в аматорських хорах, у кріпосних капелах, у побуті. Їх перекладали для клавесина та фортепіано, гусел та інших інструментів. Причина такої популярності крилася у класичній простоті й доступності мелодії. Але найголовніше те, що Бортнянський наповнював їх інтонаціями народних пісень, церковних кантів, мелодіями багатоголосного церковного співу та кобзарського мистецтва. Усе це, переплетене з впливами західноєвропейськими, зокрема й італійськими, витворило неповторний стиль творів Бортнянського, інтерес до яких не згасає і в наш час.

Майже півстоліття життя Дмитра Бортнянського було пов'язане з музичною освітою, з найважливішими процесами становлення музичної культури в Росії. Водночас він своїми коренями належить українській культурі, її давній музичній та хоровій традиції, яка пізніше розвинулася у творчості видатних українських композиторів М.Лисенка, К.Стеценка, М.Леонтовича, М.Дремлюги, Л.Ревуцького, К.Домінчена, Б.Лятошинського та інших.

Музика Дмитра Бортнянського, відмінна піднесеною красою, натхненністю і щирістю, не перестає звучати в православних храмах всієї Росії, довівши своє право на безсмертя.