УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 58 відвідувачів

Теги
діаспора Голодомор автокефалія Церква і політика Патріарх Алексій II молодь українська християнська культура Археологія та реставрація монастирі та храми України УПЦ КП Ющенко Києво-Печерська Лавра церква та політика педагогіка конфлікти церковна журналістика Католицька Церква іконопис Священний Синод УПЦ Предстоятелі Помісних Церков вибори УГКЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну милосердя Президент Віктор Ющенко Мазепа забобони постать у Церкві комуністи та Церква церква і суспільство Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і медицина Доброчинність Вселенський Патріархат секти шляхи єднання краєзнавство розкол в Україні 1020-річчя Хрещення Русі Церква і влада






Рейтинг@Mail.ru






12 жовтня 1945 року помер історик мистецтва і театру Антонович Дмитро Володимирович



Культура є мова, яка об'єднує людство
Священик Павел Флоренський

Дмитро Володимирович Антонович - український історик мистецтва і театру, архівознавець і музеєзнавець. Він народився в родині відомого українського історика Володимира Боніфатієвича Антоновича, професора Київського університету святого Володимира. Любов до історії та української мови, яка панувала в сім'ї, велика бібліотека - все це створювало ту атмосферу, в якій виховувався хлопчик. Ще у гімназії визначилося основне коло інтересів Дмитра - історія мистецтва і театр. Першою його друкованою працею була стаття про ювілей M. Кропивницького у «Киевской Старине».

З 1921 року Антонович перебував у еміграції (Відень, Прага). Він був серед фундаторів Українського вільного університету, що діяв у цих містах. Також він - співзасновник Українського історико-філологічного товариства у Празі, ініціатор створення та директор Музею визвольної боротьби України у Празі, який провадив діяльність щодо збирання, зберігання, систематизації й дослідження пам'яток національно-визвольної боротьби українського народу.

У середовищі української еміграції у Чехословаччині Дмитро Антонович користувався великою пошаною та незаперечним авторитетом. Професор був дуже популярний серед студентів і ширших кіл еміграції, виступаючи промотором їхнього культурного життя. Разом із небагатьма людьми Дмитро Антонович складав стрижень української наукової та культурницької еміграції у Празі.

Дмитро Антонович - автор численних наукових праць, зокрема з історії церковного будівництва, життєписів діячів історії України, творів про українську культуру. Власне у Празі були написані та побачили світ основні наукові праці Дмитра Володимировича. Це узагальнюючі роботи: «Триста років українського театру» та «Скорочений курс історії українського мистецтва», численні статті про український театр, біографічні нариси видатних діячів української культури, альбом «З історії церковного будівництва на Україні», «Група празької студії», «Українська графіка». Але справжнім підсумком усієї науково-дослідної та педагогічної діяльності Антоновича на терені українського мистецтва і культури правомірно вважається упорядкований і значною мірою написаний ним збірник лекцій «Українська культура».

Увесь час Дмитро Володимирович, як і всі емігранти, мріяв про повернення на батьківщину. Однак доля приготувала йому ще одне випробування. Війна скінчилася, у Празі стояли радянські війська, і для емігрантів настали сумні часи - повернення можливе було лише до Сибіру.
12 жовтня 1945 року Дмитро Володимирович Антонович помер у Празі.
Його ім'ям названо музей-архів Української вільної академії наук в США