УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 178 відвідувачів

Теги
УПЦ КП українська християнська культура вибори УГКЦ забобони Предстоятелі Помісних Церков постать у Церкві Вселенський Патріархат комуністи та Церква діаспора Києво-Печерська Лавра Президент Віктор Ющенко Патріарх Алексій II Доброчинність Католицька Церква Археологія та реставрація Голодомор Церква і влада Ющенко краєзнавство іконопис конфлікти Приїзд Патріарха Кирила в Україну церковна журналістика секти Церква і медицина автокефалія педагогіка церква та політика Мазепа шляхи єднання 1020-річчя Хрещення Русі Митрополит Володимир (Сабодан) розкол в Україні Священний Синод УПЦ молодь церква і суспільство монастирі та храми України милосердя Церква і політика






Рейтинг@Mail.ru






12 жовтня 1945 року помер історик мистецтва і театру Антонович Дмитро Володимирович



Культура є мова, яка об'єднує людство
Священик Павел Флоренський

Дмитро Володимирович Антонович - український історик мистецтва і театру, архівознавець і музеєзнавець. Він народився в родині відомого українського історика Володимира Боніфатієвича Антоновича, професора Київського університету святого Володимира. Любов до історії та української мови, яка панувала в сім'ї, велика бібліотека - все це створювало ту атмосферу, в якій виховувався хлопчик. Ще у гімназії визначилося основне коло інтересів Дмитра - історія мистецтва і театр. Першою його друкованою працею була стаття про ювілей M. Кропивницького у «Киевской Старине».

З 1921 року Антонович перебував у еміграції (Відень, Прага). Він був серед фундаторів Українського вільного університету, що діяв у цих містах. Також він - співзасновник Українського історико-філологічного товариства у Празі, ініціатор створення та директор Музею визвольної боротьби України у Празі, який провадив діяльність щодо збирання, зберігання, систематизації й дослідження пам'яток національно-визвольної боротьби українського народу.

У середовищі української еміграції у Чехословаччині Дмитро Антонович користувався великою пошаною та незаперечним авторитетом. Професор був дуже популярний серед студентів і ширших кіл еміграції, виступаючи промотором їхнього культурного життя. Разом із небагатьма людьми Дмитро Антонович складав стрижень української наукової та культурницької еміграції у Празі.

Дмитро Антонович - автор численних наукових праць, зокрема з історії церковного будівництва, життєписів діячів історії України, творів про українську культуру. Власне у Празі були написані та побачили світ основні наукові праці Дмитра Володимировича. Це узагальнюючі роботи: «Триста років українського театру» та «Скорочений курс історії українського мистецтва», численні статті про український театр, біографічні нариси видатних діячів української культури, альбом «З історії церковного будівництва на Україні», «Група празької студії», «Українська графіка». Але справжнім підсумком усієї науково-дослідної та педагогічної діяльності Антоновича на терені українського мистецтва і культури правомірно вважається упорядкований і значною мірою написаний ним збірник лекцій «Українська культура».

Увесь час Дмитро Володимирович, як і всі емігранти, мріяв про повернення на батьківщину. Однак доля приготувала йому ще одне випробування. Війна скінчилася, у Празі стояли радянські війська, і для емігрантів настали сумні часи - повернення можливе було лише до Сибіру.
12 жовтня 1945 року Дмитро Володимирович Антонович помер у Празі.
Його ім'ям названо музей-архів Української вільної академії наук в США