УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 64 відвідувачів

Теги
краєзнавство церковна журналістика діаспора монастирі та храми України УПЦ КП церква і суспільство Ющенко конфлікти церква та політика Приїзд Патріарха Кирила в Україну Священний Синод УПЦ Митрополит Володимир (Сабодан) Мазепа Археологія та реставрація Доброчинність постать у Церкві вибори 1020-річчя Хрещення Русі забобони молодь Церква і медицина іконопис Президент Віктор Ющенко Католицька Церква Голодомор комуністи та Церква педагогіка УГКЦ секти шляхи єднання Предстоятелі Помісних Церков Патріарх Алексій II українська християнська культура милосердя Церква і політика Церква і влада Вселенський Патріархат розкол в Україні автокефалія Києво-Печерська Лавра






Рейтинг@Mail.ru






12 жовтня – день пам’яті преподобного Киріака пустельника



Немає ніякої користі книгу читати і не робити того, чому книга учить
Святитель Тихон Задонський

Преподобний Киріак, пам'ять якого святкується нині, народився в Карфагені і був сином священика. Змалку він почав читати Священне Писання та з ранку до вечора сидів за книгами, з яких дізнавався про справи Божі, направлені на спасіння людей. Вивчивши біблійну історію, отрок взявся читати житія святих. Це читання остаточно затвердило його вибір. І у вісімнадцять років Киріак залишив назавжди свій дім і таємно вирушив до Єрусалиму.

Відвідавши в Єрусалимі святі місця, він декілька місяців перебував у розташованому поблизу Снопа монастирі, старанно несучи свій послух. У 37-річному віці Киріак був висвячений у сан диякона і віддалявся в Сукійський монастир преподобного Харитона. Через 3 роки він був хиротонісан у пресвітера і призначений канонархом; у цьому званні він трудився 18 років; всього ж він пробув в обителі святого Харитона 30 років. Преподобний Киріак відрізнявся надзвичайною стриманістю і лагідністю. Кожен вечір у келії він читав Псалтир до того часу, як лунав благовіст до північного співу.

Досягнувши 70 років, преподобний вирішив вести життя ще суворіше і віддалився в пустелю Натуфа, узявши з собою свого учня Іоанна. У пустелі відлюдники харчувалися гірким зіллям, яке по молитві святого Киріака ставало солодким та придатним для харчування. Після 5 років самітності про пустинників дізнався один селянин. Він привів до преподобного свого хворого біснуватого сина і святий зцілив його. З тих пір багато людей почало приходити до преподобного Киріака зі своїми потребами. Він же шукав усе більшого усамітнення і віддалився в пустелю Рува, де пробув ще 5 років. Потім сім років він прожив далекій пустелі за сотню верст від Сукійського монастиря.
Одного разу до преподобного прийшли братія з Сукійського монастиря, просячи його духовній допомоги в годину голоду і згубних хвороб, і благали святого Киріака повернутися в обитель. Преподобний повернувся та через деякий час він знову віддалився в Сусакам.

За 2 роки до своєї смерті преподобний Киріак повернувся в монастир і поселився в печері святого Харитона. Коли наступив час його смерті, преподобний Киріак призвав братію, всіх благословив, зі всіма попрощався, а потім поглянув на небо, простягнув руки, звершив молитву і тихо відійшов до Господа у віці 109 років.