УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 102 відвідувачів

Теги
церква та політика шляхи єднання Вселенський Патріархат іконопис секти Археологія та реставрація Священний Синод УПЦ комуністи та Церква краєзнавство Доброчинність українська християнська культура конфлікти Мазепа Києво-Печерська Лавра милосердя Церква і медицина Митрополит Володимир (Сабодан) діаспора молодь УГКЦ педагогіка Церква і влада Голодомор 1020-річчя Хрещення Русі УПЦ КП Приїзд Патріарха Кирила в Україну вибори Католицька Церква Церква і політика Патріарх Алексій II Ющенко церковна журналістика розкол в Україні Предстоятелі Помісних Церков монастирі та храми України постать у Церкві забобони автокефалія церква і суспільство Президент Віктор Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






12 жовтня – день пам’яті преподобного Киріака пустельника



Немає ніякої користі книгу читати і не робити того, чому книга учить
Святитель Тихон Задонський

Преподобний Киріак, пам'ять якого святкується нині, народився в Карфагені і був сином священика. Змалку він почав читати Священне Писання та з ранку до вечора сидів за книгами, з яких дізнавався про справи Божі, направлені на спасіння людей. Вивчивши біблійну історію, отрок взявся читати житія святих. Це читання остаточно затвердило його вибір. І у вісімнадцять років Киріак залишив назавжди свій дім і таємно вирушив до Єрусалиму.

Відвідавши в Єрусалимі святі місця, він декілька місяців перебував у розташованому поблизу Снопа монастирі, старанно несучи свій послух. У 37-річному віці Киріак був висвячений у сан диякона і віддалявся в Сукійський монастир преподобного Харитона. Через 3 роки він був хиротонісан у пресвітера і призначений канонархом; у цьому званні він трудився 18 років; всього ж він пробув в обителі святого Харитона 30 років. Преподобний Киріак відрізнявся надзвичайною стриманістю і лагідністю. Кожен вечір у келії він читав Псалтир до того часу, як лунав благовіст до північного співу.

Досягнувши 70 років, преподобний вирішив вести життя ще суворіше і віддалився в пустелю Натуфа, узявши з собою свого учня Іоанна. У пустелі відлюдники харчувалися гірким зіллям, яке по молитві святого Киріака ставало солодким та придатним для харчування. Після 5 років самітності про пустинників дізнався один селянин. Він привів до преподобного свого хворого біснуватого сина і святий зцілив його. З тих пір багато людей почало приходити до преподобного Киріака зі своїми потребами. Він же шукав усе більшого усамітнення і віддалився в пустелю Рува, де пробув ще 5 років. Потім сім років він прожив далекій пустелі за сотню верст від Сукійського монастиря.
Одного разу до преподобного прийшли братія з Сукійського монастиря, просячи його духовній допомоги в годину голоду і згубних хвороб, і благали святого Киріака повернутися в обитель. Преподобний повернувся та через деякий час він знову віддалився в Сусакам.

За 2 роки до своєї смерті преподобний Киріак повернувся в монастир і поселився в печері святого Харитона. Коли наступив час його смерті, преподобний Киріак призвав братію, всіх благословив, зі всіма попрощався, а потім поглянув на небо, простягнув руки, звершив молитву і тихо відійшов до Господа у віці 109 років.