УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 55 відвідувачів

Теги
конфлікти вибори церква і суспільство церква та політика Католицька Церква 1020-річчя Хрещення Русі краєзнавство комуністи та Церква постать у Церкві розкол в Україні забобони Патріарх Алексій II Доброчинність УГКЦ Церква і політика Києво-Печерська Лавра діаспора Президент Віктор Ющенко монастирі та храми України Ющенко Церква і влада Голодомор секти УПЦ КП іконопис Митрополит Володимир (Сабодан) Предстоятелі Помісних Церков Вселенський Патріархат шляхи єднання Священний Синод УПЦ автокефалія українська християнська культура Мазепа молодь милосердя педагогіка Церква і медицина церковна журналістика Археологія та реставрація Приїзд Патріарха Кирила в Україну






Рейтинг@Mail.ru






18 жовтня 1941 року загинув український поет Володимир Свiдзинський



Поет щирий, цікавий, творчість свою черпає з сирої глибини українського слова, що наближається до пісні, а то й дійсно є піснями...
Валер'ян Поліщук

18 жовтня 1941 року трагічно обірвалася доля одного з синів нашої землі Свідзинського Володимира. Ця людина була наділена Божим даром нести людям красу слова. Володимир творив на ниві української поезії і перекладацької діяльності. Присвятивши своє життя поетичній діяльності Свідзинський не прагнув слави і залишався звичайною людиною, вірним чистому й щирому слову. Поету не судилося стати «визначним радянським поетом», так само як й оприлюднити за життя свій оригінальний доробок.

Народився Володимир у родині священика. З діда прадіда його предки йшли важкою стежкою служіння Богу і були священиками. Виховання в атмосфері духовності заклало міцний фундамент поетичного бачення світу. Володимир спочатку вчився в Тиврівській бурсі, а потім у Кам'янець-Подільській семінарії. Але у кожної людини свій шлях в цьому житті і Володимир обрав іншу стежину. Згодом він одержав економічну освіту в Київському комерційному інституті. Служив у земстві, працював у Житомирі у видавничому відділі Подільської народної управи, у Харкові в Держвидаві України, у редакціях журналів.

Літературний дебют Свідзинського відбувся у 1912 році в журналі «Українська хата», де він опублікував свого першого вірша «Давно, давно тебе я жду», проте першу збірочку «Ліричні поезії» від тієї публікації відділяє аж десять років: вона датована 1922-м. Всього за життя Свідзинського вийшло три збірки віршів. Друга збірка - «Вересень». Третю книжку від другої відділяє аж 13 років - тривалий час поет писав, за його висловом, лише для себе і для доньки - не писати не міг. Збірка 1940 року «Поезії», видана у Львові, виявилася останньою прижиттєвою: наступного року, на початку війни, поет загинув.

Поезія В.Свідзинського пронизана філософією природи. Його поетична творчість, в основному, символічна, причому її символіка органічно споріднена з фольклором. Відповідальність перед словом, фразою, узгодженість думок і почуттів, повага до традиції - усе це притаманно його творчості.

Також Володимир Свідзинський займався перекладами творів античних авторів. Йому належить перший в історії української літератури повний поетичний переклад «Слова о полку Ігоревім», надрукований у «Літературному журналі» у 1938 році.
Восени 1941 року Володимира заарештували, за нез'ясованих обставин його життя трагічно увірвалося 18-го жовтня 1941 року. Доля Свідзинського вражає: він прожив тихо й непомітно, наче ненароком укинутий у несуголосну йому добу, трагічну загибель свою передбачив у пророчих віршах, архіву його не існує, як немає і могили.