УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 74 відвідувачів

Теги
1020-річчя Хрещення Русі церква та політика церква і суспільство Католицька Церква Церква і влада розкол в Україні Церква і медицина молодь Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і політика Голодомор Священний Синод УПЦ іконопис комуністи та Церква краєзнавство Археологія та реставрація церковна журналістика Вселенський Патріархат Мазепа шляхи єднання Ющенко УПЦ КП українська християнська культура автокефалія педагогіка Предстоятелі Помісних Церков УГКЦ Києво-Печерська Лавра конфлікти милосердя діаспора постать у Церкві Приїзд Патріарха Кирила в Україну секти Патріарх Алексій II забобони Президент Віктор Ющенко вибори монастирі та храми України Доброчинність






Рейтинг@Mail.ru






18 жовтня 1941 року загинув український поет Володимир Свiдзинський



Поет щирий, цікавий, творчість свою черпає з сирої глибини українського слова, що наближається до пісні, а то й дійсно є піснями...
Валер'ян Поліщук

18 жовтня 1941 року трагічно обірвалася доля одного з синів нашої землі Свідзинського Володимира. Ця людина була наділена Божим даром нести людям красу слова. Володимир творив на ниві української поезії і перекладацької діяльності. Присвятивши своє життя поетичній діяльності Свідзинський не прагнув слави і залишався звичайною людиною, вірним чистому й щирому слову. Поету не судилося стати «визначним радянським поетом», так само як й оприлюднити за життя свій оригінальний доробок.

Народився Володимир у родині священика. З діда прадіда його предки йшли важкою стежкою служіння Богу і були священиками. Виховання в атмосфері духовності заклало міцний фундамент поетичного бачення світу. Володимир спочатку вчився в Тиврівській бурсі, а потім у Кам'янець-Подільській семінарії. Але у кожної людини свій шлях в цьому житті і Володимир обрав іншу стежину. Згодом він одержав економічну освіту в Київському комерційному інституті. Служив у земстві, працював у Житомирі у видавничому відділі Подільської народної управи, у Харкові в Держвидаві України, у редакціях журналів.

Літературний дебют Свідзинського відбувся у 1912 році в журналі «Українська хата», де він опублікував свого першого вірша «Давно, давно тебе я жду», проте першу збірочку «Ліричні поезії» від тієї публікації відділяє аж десять років: вона датована 1922-м. Всього за життя Свідзинського вийшло три збірки віршів. Друга збірка - «Вересень». Третю книжку від другої відділяє аж 13 років - тривалий час поет писав, за його висловом, лише для себе і для доньки - не писати не міг. Збірка 1940 року «Поезії», видана у Львові, виявилася останньою прижиттєвою: наступного року, на початку війни, поет загинув.

Поезія В.Свідзинського пронизана філософією природи. Його поетична творчість, в основному, символічна, причому її символіка органічно споріднена з фольклором. Відповідальність перед словом, фразою, узгодженість думок і почуттів, повага до традиції - усе це притаманно його творчості.

Також Володимир Свідзинський займався перекладами творів античних авторів. Йому належить перший в історії української літератури повний поетичний переклад «Слова о полку Ігоревім», надрукований у «Літературному журналі» у 1938 році.
Восени 1941 року Володимира заарештували, за нез'ясованих обставин його життя трагічно увірвалося 18-го жовтня 1941 року. Доля Свідзинського вражає: він прожив тихо й непомітно, наче ненароком укинутий у несуголосну йому добу, трагічну загибель свою передбачив у пророчих віршах, архіву його не існує, як немає і могили.