УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 52 відвідувачів

Теги
Католицька Церква УПЦ КП церква і суспільство шляхи єднання церковна журналістика українська християнська культура Патріарх Алексій II Києво-Печерська Лавра Церква і влада Голодомор конфлікти Ющенко Доброчинність УГКЦ розкол в Україні Священний Синод УПЦ Мазепа Предстоятелі Помісних Церков Церква і політика Вселенський Патріархат Приїзд Патріарха Кирила в Україну милосердя молодь Митрополит Володимир (Сабодан) діаспора педагогіка постать у Церкві іконопис Церква і медицина комуністи та Церква вибори монастирі та храми України Археологія та реставрація автокефалія церква та політика секти 1020-річчя Хрещення Русі Президент Віктор Ющенко краєзнавство забобони






Рейтинг@Mail.ru






19 жовтня – день пам’яті апостола Фоми



Ученик Христов быв, Божественнаго собора апостольскаго сопричастник, неверствием бо Христово Воскресение известив и Того пречистую страсть осязанием уверив, Фомо всехвальне, и ныне нам проси мира и велия милости
Тропар апостолу Фомі

Апостол Фома входить до числа святих апостолів - 12 учнів Спасителя. Він був родом з галілейського міста Пансади і займався рибальством. Почувши благовіст Іісуса Христа, апостол Фома усе покинув і послідував за Ним.

За свідченням Священного Писання, святий апостол не повірив розповідям інших учнів про Воскресіння Іісуса Христа: «Аще не вижу на руку Его язвы гвоздинныя, и вложу перста моего в язвы гвоздинныя, и вложу руку мою в ребра Его, не иму веры». На восьмий день після Воскресіння Господь явився апостолу Фомі і показав Свої рани. «Господь мій і Бог мій!» - вигукнув святий апостол...

«Фома, який був колись слабшим за інших апостолів у вірі, - говорить святитель Іоанн Златоуст, - став по благодаті Божій мужнішим і невтомнішим за інших, настільки що обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю, не побоявшись сповіщати Слово Боже народам диким». За Церковним Переданням, святий апостол Фома заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії.

Збереглося оповідання про те, як святий Фома пішов на справу благовіствування до Індії. Тамтешній цар побажав збудувати собі палац. За велінням Господа, святий апостол назвався архітектором і пішов до царя. Цар показав місце, де б він хотів мати свої палати, та дав будівникові багато золота. Святий Фома роздавав потребуючим золото, одержане на будування, і почав ревно проповідувати віру Христову, багатьох хрестив.

І справді, все більше розповсюджувалося слово Боже, але були і незадоволені. Вони і донесли царю, що той, хто назвався архітектором, і не починав будувати розкішний палац, а проповідує нового Бога, творить дива і роздає царське золото жебракам. Розгнівався цар і велів кинути святого Фому в темницю. Тим часом улюблений брат царя сильно занедужав. Під час хвороби вознеслася душа недужого в небесні обителі і, волею Господа, у видінні йому були показані оселі, приготовані для святих, і запропоновано було вибрати одну із них. Коли ж він вибрав найкращу, то ангел Божий сказав йому: «Це житло ти не можеш зайняти, тому що Фома спорудив його на золото брата твого, і воно належить твоєму брату - царю».

Опам'ятавшись, хворий розповів про видіння. Зрозумів тоді цар значення цього видіння, поспішив звільнити святого Фому і просвітився від апостола світлом християнського вчення.

Проповіддю своєю, знаменнями і чудесами апостол приводив багатьох до Христа до самої мученицької своєї кончини від рук язичників. Він був проколений списами. Один християнин таємно узяв чесні останки святого Фоми і відніс їх в Месопотамію в місто Едессу. Тут була побудована в ім'я його прекрасна церква, і віруючі з найвіддаленіших країн стікалися туди і одержували зцілення.