УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 88 відвідувачів

Теги
розкол в Україні конфлікти Вселенський Патріархат постать у Церкві діаспора Церква і влада Приїзд Патріарха Кирила в Україну Патріарх Алексій II Церква і політика комуністи та Церква УГКЦ забобони Києво-Печерська Лавра Митрополит Володимир (Сабодан) іконопис церковна журналістика секти Ющенко церква і суспільство Предстоятелі Помісних Церков УПЦ КП Церква і медицина педагогіка 1020-річчя Хрещення Русі Президент Віктор Ющенко Доброчинність молодь українська християнська культура вибори автокефалія шляхи єднання Голодомор милосердя Мазепа краєзнавство Священний Синод УПЦ церква та політика Археологія та реставрація монастирі та храми України Католицька Церква






Рейтинг@Mail.ru






27 жовтня – преподобного Миколи Святоші, князя Чернігівського



Вітчизну і славу княжіння твого залишив,
Князю упокорювання, Христові, старанно послідував єси,
преподобне отче наш Миколо;
цим отримав від Нього вічне царство і славу на Небесах,
де тріумфуючи, поминай нас, що вшановують пам'ять твою вірно.

Тропар преподобному Миколі Святоші

За кожним церковним святом у храмах співається тропар. Тропар - це пісноспів, який у лаконічній форми розповідає про історію та зміст даного свята. Іншими словами, в декількох рядках зібрано найголовніше, що потрібно знати про дану церковну подію. Ось і сьогодні, коли Православна Церква вшановує пам'ять преподобного Миколи Святоши, князя Чернігівського, ми співаємо йому тропар, який розповідає про історію життя князя-подвижника і завершується проханням до нього про милості.

«Вітчизну і славу княжіння твого залишив». Такими словами розпочинається тропар, розповідаючи про те, що Микола Святоша походив з роду Чернігівських князів. Він народився близько 1080 року і отримав при хрещенні ім'я Святослав-Панкратій ( Святоша було скорочене ім'я Святослава: так називали його рідні). Князь Микола доводився онуком великого князя Святослава Ярославовича, покровителя печерських монахів.

«Князю упокорювання, Христові, старанно послідував». 17 лютого 1106 князь Святослав-Панкратій, залишивши родину, прийняв постиг та з іменем Микола провів 36 років у Києво-Печерському монастирі, ведучи суворий аскетичний спосіб життя. Він переніс монастирську лікарню на інший бік обителі й розширив настільки, що утворився цілий "лікарняний монастир". На його кошти було збудовано Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерського монастиря та лікарняну церкву св. Миколи. Біля своєї келії Микола Святоша розвів чудовий сад.

«Отримав від Нього (Христа) вічне царство і славу на Небесах». За подвиги та святість життя після смерті князя-ченця було канонізовано. Його поховано у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерської Лаври.

При житті будучи людиною з милосердним серцем, котре переймалося людськими бідами, і після смерті преподобний Микола приходить на допомогу усім, хто звертається до нього. Саме проханням про милості і завершується церковний тропар: «Поминай нас, що вшановують пам'ять твою вірно».