УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 70 відвідувачів

Теги
Приїзд Патріарха Кирила в Україну розкол в Україні Мазепа українська християнська культура Археологія та реставрація Католицька Церква церковна журналістика Церква і політика секти постать у Церкві Києво-Печерська Лавра Доброчинність Голодомор Президент Віктор Ющенко церква і суспільство 1020-річчя Хрещення Русі комуністи та Церква монастирі та храми України шляхи єднання Митрополит Володимир (Сабодан) іконопис Священний Синод УПЦ УГКЦ Церква і влада краєзнавство Предстоятелі Помісних Церков Церква і медицина молодь діаспора Вселенський Патріархат милосердя вибори УПЦ КП Патріарх Алексій II педагогіка Ющенко автокефалія церква та політика забобони конфлікти






Рейтинг@Mail.ru






27 жовтня – преподобного Миколи Святоші, князя Чернігівського



Вітчизну і славу княжіння твого залишив,
Князю упокорювання, Христові, старанно послідував єси,
преподобне отче наш Миколо;
цим отримав від Нього вічне царство і славу на Небесах,
де тріумфуючи, поминай нас, що вшановують пам'ять твою вірно.

Тропар преподобному Миколі Святоші

За кожним церковним святом у храмах співається тропар. Тропар - це пісноспів, який у лаконічній форми розповідає про історію та зміст даного свята. Іншими словами, в декількох рядках зібрано найголовніше, що потрібно знати про дану церковну подію. Ось і сьогодні, коли Православна Церква вшановує пам'ять преподобного Миколи Святоши, князя Чернігівського, ми співаємо йому тропар, який розповідає про історію життя князя-подвижника і завершується проханням до нього про милості.

«Вітчизну і славу княжіння твого залишив». Такими словами розпочинається тропар, розповідаючи про те, що Микола Святоша походив з роду Чернігівських князів. Він народився близько 1080 року і отримав при хрещенні ім'я Святослав-Панкратій ( Святоша було скорочене ім'я Святослава: так називали його рідні). Князь Микола доводився онуком великого князя Святослава Ярославовича, покровителя печерських монахів.

«Князю упокорювання, Христові, старанно послідував». 17 лютого 1106 князь Святослав-Панкратій, залишивши родину, прийняв постиг та з іменем Микола провів 36 років у Києво-Печерському монастирі, ведучи суворий аскетичний спосіб життя. Він переніс монастирську лікарню на інший бік обителі й розширив настільки, що утворився цілий "лікарняний монастир". На його кошти було збудовано Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерського монастиря та лікарняну церкву св. Миколи. Біля своєї келії Микола Святоша розвів чудовий сад.

«Отримав від Нього (Христа) вічне царство і славу на Небесах». За подвиги та святість життя після смерті князя-ченця було канонізовано. Його поховано у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерської Лаври.

При житті будучи людиною з милосердним серцем, котре переймалося людськими бідами, і після смерті преподобний Микола приходить на допомогу усім, хто звертається до нього. Саме проханням про милості і завершується церковний тропар: «Поминай нас, що вшановують пам'ять твою вірно».