УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 100 відвідувачів

Теги
розкол в Україні вибори Археологія та реставрація Церква і медицина церква і суспільство Києво-Печерська Лавра Церква і політика монастирі та храми України Голодомор церковна журналістика Доброчинність автокефалія шляхи єднання УПЦ КП іконопис постать у Церкві Церква і влада педагогіка 1020-річчя Хрещення Русі українська християнська культура Католицька Церква конфлікти Ющенко Патріарх Алексій II Вселенський Патріархат Президент Віктор Ющенко комуністи та Церква церква та політика краєзнавство молодь Мазепа Священний Синод УПЦ милосердя секти УГКЦ Митрополит Володимир (Сабодан) Приїзд Патріарха Кирила в Україну діаспора Предстоятелі Помісних Церков забобони






Рейтинг@Mail.ru






30 жовтня – ікони Божої Матері «Визволителька»



Щастя благотворне для тіла, але тільки горе розвиває здібності духу.

М. Пруст

30 жовтня вшановується ікона Божої Матері «Визволителька», що прибула в Росію зі Святого Афону, де від цього образу було багато чудесних знамень. Свято на честь «Визволительки» встановлено у 1888 році на згадку чудесного порятунку в цей день Російського імператора Олександра III і його сімейства під час залізничної катастрофи на станції Борки (нині Сумська область).

Довгий Царський потяг ішов на повній швидкості до Харкова. Близько першої години дня поїзд під'їжджав до невеликої станції Борки. Імператор Олександр III, Імператриця й четверо їхніх дітей обідали в столовому вагоні. Зненацька поїзд різко похитнувся, потім ще раз. Усі впали на підлогу. За секунду або дві столовий вагон розірвався, як консервна банка. Важкий залізний дах провалився вниз, не діставши якихось декількох дюймів до голів пасажирів. Всі вони лежали на килимі, що долі: вибухом відрізало колеса й підлогу вагону. Першим виповз з-під даху Імператор. Після цього він підняв його, надавши можливість дружині, дітям і іншим пасажирам вибратися з покаліченого вагона. Це був воістину подвиг героя.

На момент трагедії Олександр не думав про особисту безпеку. Понад усе для нього важливо було врятувати своїх близьких. За словами юриста О.Ф.Коні, що склав опис катастрофи, «Олександр III виявив дивний героїзм, цілком віддався турботам про потерпілих, деякі з них вмирали на його очах, виражаючи радість про його порятунок».

Сила вибуху була така велика, що пасажирів викинуло з вагонів, а ті у свою чергу перетворилися в купу уламків. Усе покотилося вниз з крутого насипу. Деякі вагони, що перебували позаду, продовжували рухатися, зіштовхуючись із передніми, і падали набік.

Діти царської родини були перенесені в уцілілий вагон і залишалися там на самоті у той час, як Олександр та Імператриця, а також всі члени свити, що не одержали каліцтв, почали допомагати лейб-медикові доглядати за пораненими й умираючими, які лежали на землі біля величезних багать, розведених для того, щоб вони могли зігрітися.

Кількість потерпілих склала понад двісті вісімдесят чоловік, двадцять одна людина загинула.

Залізнична катастрофа в Борках стала трагічною віхою в житті царської родини. Причина катастрофи так і не була встановлена слідством. Всі були впевнені, що катастрофа відбулася через недбалість Залізничного полку, в обов'язки якого входило забезпечення безпеки Імператорських поїздів, і що в залізничному полотні були закладені дві бомби. Ймовірно, керівник терористичної групи сам був убитий під час вибуху, але довести це остаточно не вдалося.

По всій Русі почали зводитись Храми на честь чудесного спасіння Імператора. Зокрема, в Анапі після звершення подячного молебню при великому скупченні народу була зроблена урочиста закладка нової церкви в ім'я святих: пророка Осії та Андрія Критського (пам'ять їх звершується цього дня), «на згадку чудесного порятунку життя Їхніх Імператорських Величностей під час катастрофи царського поїзда».

Ще однією такою згадкою про цю подію є храм Воскресіння Христового у Форосі, який став символом Південного берегу Криму.