УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 52 відвідувачів

Теги
УГКЦ Священний Синод УПЦ Предстоятелі Помісних Церков вибори милосердя автокефалія молодь іконопис монастирі та храми України 1020-річчя Хрещення Русі діаспора Церква і влада Археологія та реставрація українська християнська культура Президент Віктор Ющенко Вселенський Патріархат Ющенко педагогіка Патріарх Алексій II розкол в Україні Києво-Печерська Лавра церковна журналістика церква і суспільство шляхи єднання Голодомор Церква і медицина церква та політика комуністи та Церква постать у Церкві краєзнавство Церква і політика Доброчинність Католицька Церква Митрополит Володимир (Сабодан) забобони Мазепа Приїзд Патріарха Кирила в Україну секти конфлікти УПЦ КП






Рейтинг@Mail.ru






8 листопада 1927 року – розпочалося будівництво Дніпровської ГЕС



Бог прославляється справами нашими

Преподобний Феодосій Печерський

 

Там, де величний Дніпро омиває береги колиски української державності, національного символу нашого народу, острова Хортиці, там розташувалося одне з найбільших технічних чудес сучасного світу - Дніпровська гідроелектростанція. Саме цього дня у 1927 році розпочалося її грандіозне будівництво.

Проектні роботи розпочалися ще 1922 року під керівництвом талановитого гідротехніка Івана Олександрова. За декілька років ученими та спеціалістами були проведені геологічні розвідки і розроблений найбільш вдалий проект електростанції з однією греблею при ній.

Першими, хто прийшов до Дніпра, щоб понести світло в оселі людей, були академік Іван Олександров - керівник проектів Дніпровської ГЕС, перший директор Дніпрогесу академік Олександр Вінтер і тисячі ентузіастів з усієї великої країни.

Будівничі станції удвічі перевищили тогочасні темпи укладання бетону. А танок на бетоні увійшов в історію України як безприкладний подвиг праці. У греблю вкладено один мільйон двісті тисяч кубометрів бетону, встановлено двадцять шість з половиною тисяч тон металоконструкцій. До того часу такі цифри виглядали справді фантастичними.

До початку 1941 року електричне серце України, як народ називав Дніпрогес, билося ритмічно і повнокровно. Однак під час Великої вітчизняної війни Дніпровську ГЕС було зруйновано.
І знову на схили старого Дніпра їхали люди, аби повернути гідроелектростанцію до життя.

Відбудова Дніпрогесу проходила швидкими темпами. Уже через три роки станція дала перший повоєнний струм. А у 1950 році став до ладу останній, десятий, гідроагрегат відродженої електростанції.

Зростання пікового навантаження зумовило необхідність збільшення потужності Дніпрогесу шляхом спорудження на протилежному, лівому, кінці греблі нової станції.

З початком третього тисячоліття станцію чекало оновлення. Дніпрогес модернізували: на шести агрегатах поставили нові турбіни, реконструювали генератори і модернізували всі комплексні системи управління. Сьогодні Дніпрогес півторамільйонної потужності повністю автоматизована.

Для своїх споживачів Дніпрогес є гарантом безперебійної подачі електроенергії. Гідроелектростанція на Дніпрі - символ співпраці людини і природи.