УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 893 відвідувачів

Теги
педагогіка секти УГКЦ Предстоятелі Помісних Церков українська християнська культура Приїзд Патріарха Кирила в Україну іконопис Церква і влада краєзнавство Вселенський Патріархат Голодомор розкол в Україні Доброчинність забобони Католицька Церква вибори шляхи єднання Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) комуністи та Церква автокефалія Священний Синод УПЦ монастирі та храми України Археологія та реставрація церква та політика Патріарх Алексій II молодь діаспора 1020-річчя Хрещення Русі Церква і медицина церковна журналістика Президент Віктор Ющенко милосердя конфлікти УПЦ КП церква і суспільство постать у Церкві Мазепа Києво-Печерська Лавра Церква і політика






Рейтинг@Mail.ru






8 листопада 1927 року – розпочалося будівництво Дніпровської ГЕС



Бог прославляється справами нашими

Преподобний Феодосій Печерський

 

Там, де величний Дніпро омиває береги колиски української державності, національного символу нашого народу, острова Хортиці, там розташувалося одне з найбільших технічних чудес сучасного світу - Дніпровська гідроелектростанція. Саме цього дня у 1927 році розпочалося її грандіозне будівництво.

Проектні роботи розпочалися ще 1922 року під керівництвом талановитого гідротехніка Івана Олександрова. За декілька років ученими та спеціалістами були проведені геологічні розвідки і розроблений найбільш вдалий проект електростанції з однією греблею при ній.

Першими, хто прийшов до Дніпра, щоб понести світло в оселі людей, були академік Іван Олександров - керівник проектів Дніпровської ГЕС, перший директор Дніпрогесу академік Олександр Вінтер і тисячі ентузіастів з усієї великої країни.

Будівничі станції удвічі перевищили тогочасні темпи укладання бетону. А танок на бетоні увійшов в історію України як безприкладний подвиг праці. У греблю вкладено один мільйон двісті тисяч кубометрів бетону, встановлено двадцять шість з половиною тисяч тон металоконструкцій. До того часу такі цифри виглядали справді фантастичними.

До початку 1941 року електричне серце України, як народ називав Дніпрогес, билося ритмічно і повнокровно. Однак під час Великої вітчизняної війни Дніпровську ГЕС було зруйновано.
І знову на схили старого Дніпра їхали люди, аби повернути гідроелектростанцію до життя.

Відбудова Дніпрогесу проходила швидкими темпами. Уже через три роки станція дала перший повоєнний струм. А у 1950 році став до ладу останній, десятий, гідроагрегат відродженої електростанції.

Зростання пікового навантаження зумовило необхідність збільшення потужності Дніпрогесу шляхом спорудження на протилежному, лівому, кінці греблі нової станції.

З початком третього тисячоліття станцію чекало оновлення. Дніпрогес модернізували: на шести агрегатах поставили нові турбіни, реконструювали генератори і модернізували всі комплексні системи управління. Сьогодні Дніпрогес півторамільйонної потужності повністю автоматизована.

Для своїх споживачів Дніпрогес є гарантом безперебійної подачі електроенергії. Гідроелектростанція на Дніпрі - символ співпраці людини і природи.