УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 56 відвідувачів

Теги
іконопис педагогіка діаспора Києво-Печерська Лавра молодь Вселенський Патріархат забобони УГКЦ церковна журналістика милосердя Священний Синод УПЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну Мазепа вибори церква і суспільство церква та політика комуністи та Церква Церква і влада УПЦ КП Церква і медицина Президент Віктор Ющенко монастирі та храми України постать у Церкві конфлікти Ющенко краєзнавство Митрополит Володимир (Сабодан) шляхи єднання Археологія та реставрація Католицька Церква Предстоятелі Помісних Церков Церква і політика Голодомор розкол в Україні українська християнська культура Доброчинність секти автокефалія 1020-річчя Хрещення Русі Патріарх Алексій II






Рейтинг@Mail.ru






9 листопада – пам’ять преподобного Нестора Літописця



"Велика буває користь від навчання книжного, книги підказують і учать нас шляху до покаяння, бо від книжкових слів знаходимо мудрість і стриманість. ...той, хто читає книги, розмовляє з Богом або святими мужами".

Преподобний Нестор Літописець

 

Цікаво спостерігати, як правда людська відрізняється від правди Божої. Прикладом цього є Біблійна історія про те, як Господь запропонував Соломону просити у Нього, чого найбільше він бажає. Людська правда підказувала просити багатства або слави, або навіть фізичного здоров'я. Однак Соломон поступив по іншому. Він попросив у Господа мудрості, і разом з нею Господь наділив його і багатством, і славою.

Подібно до Соломона, мудрості від Господа бажав і преподобний Нестор, названий Літописцем, пам'ять якого сьогодні вшановує Православна Церква. Ні слава (від неї він сховався у печерах Київського монастиря), ні багатство (адже окрім пера та пергаменту в його келії нічого не було) його не цікавили.

Сімнадцятилітнім юнаком преподобний Нестор вступив до Київського монастиря. Прийняв його сам ігумен - преподобний Феодосій. Головним послухом преподобного Нестора було літописання.

У 80-х роках він написав "Читання про житіє і погублення блаженних страстотерпців Бориса і Гліба" у зв'язку з перенесенням їх святих мощей до Вишгороду в 1072 році. У тих же роках преподобний Нестор склав житіє преподобного Феодосія Печерського, а у 1091 році, напередодні престольного свята Печерської обителі, ігумен Іоанн доручив йому викопати із землі для перенесення в храм святі мощі преподобного Феодосія.

Головним подвигом життя преподобного Нестора було складання до 1112-1113 років "Повісті Врем'яних літ". "Се повести временных лет, откуда есть пошла Русская земля, кто в Киеве нача первее княжити и откуда Русская земля стала есть" - так з перших рядків визначив мету своєї праці преподобний Нестор. Надзвичайно широкий круг джерел (попередні руські літописні зібрання і оповіді, монастирські записи, візантійські хроніки Іоанна Малали і Георгія Амартола, різні історичні збірки, розповіді старця-боярина Яна Вишатича, торговців, воїнів, мандрівників), осмислених з єдиної, строго церковної точки зору, дозволив преподобному Нестору написати історію Русі як складову частину всесвітньої історії, історії спасіння людського роду.

Преподобний Нестор своєю повістю створив справжній літературний шедевр. За всю історію вітчизняної літератури ніхто не спромігся перевершити його. Таким чином «Повість Врем'яних літ» була і залишається найбільшим пам'ятником слов'янської культури.

Перед смертю Нестор заповідав печерським ченцям-літописцям продовження своєї праці. Його послідовниками стали ігумен Сильвестр, що надав сучасний вигляд «Повісті» та ігумен Моїсей Видубицький, що продовжив її до 1200 року.

Мощі святого Нестора перебувають в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Склалася чудова традиція: перед початком навчального року сюди приходять учні, студенти та викладачі, аби попросити допомоги у преподобного Нестора.