УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 63 відвідувачів

Теги
Митрополит Володимир (Сабодан) молодь 1020-річчя Хрещення Русі Вселенський Патріархат комуністи та Церква Голодомор Києво-Печерська Лавра забобони шляхи єднання Доброчинність Церква і політика Священний Синод УПЦ розкол в Україні церква та політика іконопис Церква і медицина Археологія та реставрація українська християнська культура Президент Віктор Ющенко милосердя секти монастирі та храми України постать у Церкві конфлікти діаспора УГКЦ Церква і влада Мазепа педагогіка Патріарх Алексій II церковна журналістика церква і суспільство УПЦ КП автокефалія краєзнавство Католицька Церква вибори Приїзд Патріарха Кирила в Україну Ющенко Предстоятелі Помісних Церков






Рейтинг@Mail.ru






13 листопада 1946 року – помер Костянтин Ернестович Добровольський - визначний лікар



Шануй лікаря честю за потребою у ньому, бо Господь створив його.

Сирах 38:1

У 1991 році в Києві у видавництві "Здоров'я" вийшов біографічний словник завідуючих кафедрами та професорів Київського медичного інституту (1841-1991). Це був перший енциклопедичний довідник за останні 78 років, в якому писалося про професора Костянтина Ерастовича Добровольського. Занадто довге мовчання про людину і вченого, про якого згадується і в найвідомішому в дореволюційній Росії енциклопедичному словнику Брокгауза та Ефрона (1914), і в "Критико-биографическом словаре русских писателей и ученых" (1915) за редакцією проф. С.А.Венгерова. В сьогоднішній день відзначається 60-річний ювілей з дня смерті Костянтина Добровольського.

Костянтин Ерастович Добровольський походив з Єлисаветграду (сучасний Кіровоград), з дворянської родини. В 12 років Костянтина віддають до Сімферопольської класичної чоловічої гімназії, яку він закінчив у 1886 році з золотою медаллю (до речі, під час Великої Вітчизняної війни він пожертвував її до фонду оборони).

Вивчаючи становище гірничої справи в Росії, студент Добровольський захопився математикою та фізикою, а, зустрівшись віч-на-віч з тяжкими умовами праці гірничих робітників, задався метою їх поліпшення. Тому, провчившись три роки в Гірничому корпусі, він переводиться на фізико-математичний, а ще через два роки - на медичний факультет Московського університету, де проходить повний п'ятирічний курс навчання.

У 1896 році 29-тирічний Добровольський, маючи дві незакінчені та одну повну вищу освіти, почав своє "служіння народу". Спочатку два роки в інституті підготовки лікарів та в клінічних установах Санкт-Петербургу (1896-1898), а потім ще два роки земським лікарем Тихвинського та Слов'яносербського земства Катеринославської губернії (1898- 1900), постійно вдосконалюючи свою практичну лікарську кваліфікацію. Бажаючи підвищити рівень своїх наукових знань, він направляється в 1901 році до Юр'євського університету для занять з гігієни у професора Хлопіна. Дізнавшись про те, що їх улюблений лікар хоче від'їздити, селяни Тихвинського повіту запропонували Добровольському велику надбавку за їхній рахунок до платні, що він одержував. Але жага до науки перемогла, і 20 вересня 1901 р. Добровольський стає асистентом відомого професора гігієни Г.В.Хлопіна.

1904 року Костянтин Добровольський в Одесі захищає дисертацію на ступінь доктора медицини ("Исследования чувствительности наиболее употребляемых в санитарной практике способов определения каменноугольных красок").

Але він займається не тільки теорією, але й практикою, і бере безпосередню участь в установленні озонаторів й контролі над їх роботою для захисту населення Петербургу від епідемій.

У 1909 році Добровольський був відряджений за кордон для вивчення проблеми застосування бактеріології у гігієні. Деякий час він працює у вже відомій йому гігієнічній лабораторії Берлінського університету, а потім, близько року, в Інституті Пастера в Парижі у професора І.І.Мечникова. Тут він вдосконалюється як вчений і навіть друкує свою працю: "Des microbus producteus de phenol" (Ann. de l'inst. Pasteur, 1910).

Про його успіхи стає відомо і в Росії, тому відразу ж після повернення його запрошують на посаду екстраординарного професора і завідуючого кафедрою гігієни Казанського університету. Цю посаду він займає протягом п'яти років (1910- 1914), не залишаючи своїх наукових досліджень у галузі бактеріології.

Дізнавшись про наявність вільної вакансії на кафедрі гігієни Київського університету, Костянтин Ерастович надсилає туди свої документи, і 28 серпня 1913 року його кандидатура була одноголосно затверджена на спільному зібранні професорів медичного факультету (17 голосів з 17). Через деякий час його кандидатуру затвердила і Рада університету, а в 1914 року Добровольський стає третім завідувачем кафедри гігієни за весь період її існування в університеті св. Володимира.

З 1914 року Росія жила в умовах війни, і Добровольський віддавав багато сил і енергії не лише викладанню на кафедрі, готуючи прискорені випуски лікарів для фронту, але і організації різних курсів (дезінфекторів, сестер милосердя та ін.), роботі у Земському союзі Південно-Західного фронту та в Союзі міст (де крім нього працював весь персонал його кафедри).

Революцію 1917 року Добровольський зустрів з недовірою, але коли нова Українська Держава в 1918 року почала створювати Академію наук, він активно підключився до цієї справи. Він був першим, хто запропонував створити при Українській Академії Наук кафедру медичної біології.

У 1920 році Добровольський через хворобу дружини був змушений покинути роботу у Києві й переїхати до Севастополя, де він працював майже рік як викладач і завідуючий кафедрою гігієни Кримського університету.

Певний час вченому довелось працювати за кордоном. По поверненні у 1932 році Костянтин Добровольський відразу очолює санітарне відділення Київського санітарно-бактеріологічного інституту, а з 1933 році і кафедру гігієни Київського медичного інституту, що не заважає йому викладати шкільну гігієну і в Київському педагогічному інституті. Разом зі своїми співробітниками санітарно-бактеріологічного інституту та кафедри гігієни (зокрема з доцентом Д.Д.Шмалем) він проводив велику роботу з дослідження Дніпра та його берегів біля Києва. Наслідком цієї роботи стали проектування й побудова дніпровського водогону у Києві, а також розроблення санітарних охоронних зон джерел водопостачання київських військових містечок. Добровольський був не тільки визначним науковцем, а і визначним педагогом. Його праці з методики викладання гігієни служили посібниками для багатьох медичних вузів у країні.

Під час Великої Вітчизняної війни Костянтин Добровольський, як і ряд інших викладачів медінституту, не залишає Києва, продовжує, читати лекції для студентів, які не встигли евакуюватися, чи з інших причин залишилися у місті.

Після звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників медінститут повертається з евакуації, але Добровольський вже не може зайняти свою стару посаду. Він залишається при кафедрі як викладач. Однак його блискучі знання й наполегливість у роботі призводять до того, що вже у 1946 році він стає завідуючим кафедрою шкільної гігієни. Добровольський багато років життя віддав викладанню гігієни в Київському медичному інституті, і одна з його останніх праць була присвячена рідній кафедрі - її історії.

Костянтин Ернестович Добровольський - автор 41 наукової праці, з них надруковано лише 25. Більшість з них присвячені проблемам гігієни води та водопостачання. Він першим запропонував виявляти кількість кишкових паличок для оцінки рівня забруднення води. Другий цикл його наукової роботи мав відношення до методики санітарно-гігієнічних досліджень. Він один з перших застосував у гігієні метод спектрометрії, рефрактометрії тощо при дослідженні кам'яновугільних фарб, молока та інших об'єктів. Інші праці Добровольського присвячені питанням гігієни харчування, очищення населених пунктів, залізничній гігієні, а також методології викладання гігієни у вузах.

"Наследие Константина Эрастовича, - писали колеги Добровольського в статті, присвяченій його пам'яті, - количественно невелико, но, несомненно, занимает почетное место в гигиенической науке".