УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 77 відвідувачів

Теги
автокефалія педагогіка Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і медицина УПЦ КП постать у Церкві Голодомор Католицька Церква вибори конфлікти забобони українська християнська культура Доброчинність Вселенський Патріархат 1020-річчя Хрещення Русі Патріарх Алексій II Митрополит Володимир (Сабодан) Києво-Печерська Лавра Ющенко церковна журналістика Президент Віктор Ющенко церква та політика Церква і політика Церква і влада діаспора Предстоятелі Помісних Церков комуністи та Церква Мазепа церква і суспільство Археологія та реставрація шляхи єднання монастирі та храми України іконопис секти УГКЦ розкол в Україні краєзнавство молодь милосердя Священний Синод УПЦ






Рейтинг@Mail.ru






22 листопада – день пам’яті преподобної Матрони



Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний. І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.

Вiд Матвiя 10, 37-38.

Служіння Богу - це призначення людини, але у кожного з нас свій шлях і свій хрест. 75 років суцільних обмежень, повного послуху і самозречення - саме стільки часу провела в чернецтві преподобна Матрона, пам'ять якої сьогодні вшановує Православна Церква.

Свята народилася в місті Пергії Памфілійській (Мала Азія) у V столітті. Її видали заміж за багатого чоловіка на ім'я Дометіан. Коли у подружжя народилася дочка Феодотія, вони переселилися до Константинополя. Двадцятип'ятирічна Матрона дуже любила ходити в храм Божий.

Преподобна Матрона стала наслідувати Богоугодному життю подвижників. Після довгих коливань свята Матрона вирішила залишити сім'ю і просила Господа відкрити, чи бажаний Йому її намір. Господь почув молитви рабині Своєї.

Одного разу уві сні їй відкрилося бачення, в якому вона тікає від чоловіка, який наздоганяє її. Свята сховалася в натовпі ченців, що йшли назустріч, і чоловік її не помітив. Цей сон преподобна Матрона прийняла як Божу вказівку поступити в чоловічий монастир, де чоловік не здогадається її шукати. Свою дочку вона віддала на виховання стариці Сусанні, а сама прийшла в монастир. Там свята перебувала в постійному мовчанні і трудах.

Слава про її чесноти, про чудесний дар зцілення, який вона отримала від Господа, розповсюдилася далеко за стінами монастиря. Почув про подвиги преподобної і Дометіан. Коли свята Матрона взнала, що її чоловік дійшов монастиря і хоче її бачити, вона таємно пішла до Єрусалиму, потім на гору Синай, звідти в Беріт, де поселилася в покинутому язичницькому храмі.

Місцеві жителі дізналися про її затвор, стали приходити до неї. Багатьох свята подвижниця відвернула від поганства і навернула до Христа. Біля житла преподобної стали оселятися жінки і дівчата і незабаром виник новий монастир.

Виконуючи волю Божу, відкриту їй в баченні, свята покинула Беріт і відправилася до Константинополя, де взнала, що чоловік її помер. По благословенню свого духівника, преподобного Вассіана, подвижниця заснувала в Константинополі жіночий монастир, куди переїхали і сестри із заснованої нею Берітської обителі. Константинопольський монастир преподобної Матрони був відомий строгістю чернечого уставу, добродійним життям сестер.

У віці ста років преподобна Матрона, поблагословивши сестер, тихо відійшла до Господа (близько 492 року).