УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 179 відвідувачів

Теги
конфлікти Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і влада педагогіка українська християнська культура Президент Віктор Ющенко вибори розкол в Україні постать у Церкві Митрополит Володимир (Сабодан) шляхи єднання Голодомор церковна журналістика Церква і медицина Києво-Печерська Лавра комуністи та Церква Церква і політика Доброчинність церква і суспільство Священний Синод УПЦ іконопис Католицька Церква Вселенський Патріархат УПЦ КП Ющенко Археологія та реставрація милосердя церква та політика автокефалія монастирі та храми України краєзнавство секти діаспора Патріарх Алексій II УГКЦ молодь 1020-річчя Хрещення Русі Мазепа забобони Предстоятелі Помісних Церков






Рейтинг@Mail.ru






23 листопада 1896 року народився Віктор Степанович Косенко, український композитор, піаніст, педагог



Ніхто не пожне твердої слави від будь-якого мистецтва, коли працюватиме без насолоди й натхнення
Григорій Сковорода

Цього дня виповнюється 110 років від дня народження одного з найбільших українських композиторів XX століття Віктора Степановича Косенка. Його фортепіанна, камерно-інструментальна і вокальна творчість була основоположною для українського сучасного музичного мистецтва.

Народився Косенко Віктор Степанович 23 листопада 1896 року в Петербурзі. Закінчивши Петроградську консерваторію, він почав викладати у Музичному технікумі в Житомирі, якому в 1938 році було присвоєно ім'я композитора. Пізніше він викладав у музично-драматичному інституті ім. Миколи Лисенка, а згодом - в Київській консерваторії.

Віктор Степанович виступав як піаніст з сольними концертами та в ансамблях. Один з видних майстрів української музики, він у своїй творчості використовував кращі традиції російської класики (Петра Чайковського, Сергія Рахманінова) та української класики - Миколи Лисенка.

...Репетиції перед концертами Косенко проводив на Дмитрівській. Щоб не заважати під час репетицій сусідам, Віктор Степанович завжди причиняв вікно, але згодом він помітив, що під вікнами збираються слухачі. Вони навіть кидали у поштову скриньку записки із «замовленнями» виконати той чи інший твір. А одного разу сім'я Косенків знайшла у поштовій скриньці записку, в якій просили господарів... влаштувати під вікнами ослінчик для слухачів...

Серед творів Віктора Косенка багато дитячих пісень, обробки українських народних пісень, камерно-інструментальні композиції (зокрема, соната для віолончелі і фортепіано, класичне тріо для скрипки). Так він - автор симфоній «Героїчна увертюра», «Молдавська поема», балету «Світанкова поема», близько 100 фортепіанних п'єс (сонати, поеми, мазурки, етюди у формі старовинних танців), романсів, пісень, хорів, обробок народних пісень, музики до кінофільмів.

В.Косенко, не зважаючи на постійні нестатки, навідріз відмовився від пропозиції виїхати за кордон. У пошуках заробітків він мусив працювати тапером під час демонстрації німих кінофільмів у кінотеатрі «Рим». «...До гри в кіно він ставився творчо, - згадувала його дружина Ангеліна Володимирівна, - підібрав невеличкий оркестр, розписував для нього твори того чи іншого відомого композитора відповідно до картини, яка йшла на екрані. Наприклад, для супроводу фільмів серії «Кільце Нібелунгів» Віктор Степанович розписував твори Вагнера. Йшов «Багдадський злодій» - оркестр грав «Шехерезаду» Римського-Корсакова. Та й виконувалося все кваліфіковано. Публіка приходила не тільки подивитися картину, а й музику послухати. Бували випадки, коли глядачі дивилися одну й ту ж картину вдруге і втретє заради музики».