УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 83 відвідувачів

Теги
Голодомор Католицька Церква конфлікти педагогіка іконопис українська християнська культура краєзнавство забобони Ющенко Києво-Печерська Лавра Церква і влада Доброчинність діаспора розкол в Україні автокефалія Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква та політика Предстоятелі Помісних Церков Церква і медицина УГКЦ Вселенський Патріархат Патріарх Алексій II Мазепа Священний Синод УПЦ церковна журналістика монастирі та храми України церква і суспільство Церква і політика секти комуністи та Церква 1020-річчя Хрещення Русі УПЦ КП постать у Церкві вибори Митрополит Володимир (Сабодан) Президент Віктор Ющенко шляхи єднання Археологія та реставрація молодь милосердя






Рейтинг@Mail.ru






29 листопада 1899 року народився український письменник Григорій Михайлович Косинка



Косинчині оповідання... гарячі й трепетні, як те життя, по свіжих слідах якого вони писалися
М. Рильський

30 листопада 1899 року в селі Щербанівці в бідній селянській родині народився Григорій Михайлович Косинка (справжнє прізвище - Стрілець). Нужденне життя рано привчало селянських дітей ставати до роботи, тож малий Григорій пішов на заробітки - спочатку працював у панській економії, на чужих ланах, а потім на цукроварні. Та злидні не вбивали людського потягу до краси, до мудрого слова та чарівної пісні. «Дитячі літа ще й досі стоять мені перед очима, - писав Косинка в «Автобіографії», - тільки час, здається іноді, заткав їх на якусь хвилину синьою наміткою, - так врізались вони в пам'яті». Пізніми зимовими вечорами, коли всі збиралися до хати, оживала пісня, чулося художнє слово - то дід Роман читав при каганці безсмертний «Кобзар». І Григорій зачудовано ловив кожне його слово.

Він рано навчився читати - у чотири роки. До книжки заохочували його дід і батько, вони вірили, що тільки освіта може вивести їхню дитину зі злиднів. Хлопець закінчив двокласну школу. А коли Григорію минуло 14 років, він вирушив до Києва, сподіваючись кращими заробітками якось підтримати матір, що після смерті батька залишилася з п'ятьма малими дітьми на руках.

Працював на різних роботах. Потім пощастило - його взяли до земської управи писарчуком, ще й влаштували на вечірні курси до гімназії. Екстерном склав іспити за шість класів. Ще у гімназії учитель словесності помітив талант у Григорія, похвалив його за учнівський твір «Дитинство - золота пора» і порадив серйозно займатися літературою.

Незабаром у періодичних виданнях з'являються невеличкі нариси, ескізи, фейлетони Григорія. А весною 1919 року виходить перше оповідання «На буряки», підписане ім'ям Григорій Косинка. З цим поетичним псевдонімом він і ввійшов у літературу. Писав оповідання легко. У пам'яті злинули почорнілі від праці руки неньки, нелегка робота на чужому полі, юнацькі мрії і надії. Пригадалися непоказні польові квіти, але такі привабливі, тендітні - косинці. Отож і поставив їх в кінці оповідання замість власного прізвища.

Згодом Г. Косинка навчається в Інституті народної освіти (так називався тоді Київський університет). Та через матеріальні нестатки Григорій не зміг закінчити повний курс навчання, але студентські роки важили для нього дуже багато: він здобув певні історико-філологічні знання, чітко визначився у своїх світоглядних орієнтаціях.

Перша збірка творів під назвою «На золотих богів» вийшла у 1922 році. У цей час Григорій вже працював у газеті «Вісті Київського губревкому», потім у журналах «Нова громада», «Всесвіт». Його ім'я стає відомим, особливо полюбляли слухати оповідання письменника в авторському виконанні: дзвінко, чітко карбуючи слова, письменник емоційно збагачує своєю дикцією діалоги.
Згодом Григорій Косинка став найвидатнішим новелістом 20-х років, сам В. Стефаник називав письменника «своїм сином».