УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 103 відвідувачів

Теги
церковна журналістика вибори 1020-річчя Хрещення Русі Священний Синод УПЦ забобони Церква і влада автокефалія постать у Церкві комуністи та Церква милосердя УГКЦ Голодомор церква і суспільство Вселенський Патріархат церква та політика іконопис діаспора Церква і політика Києво-Печерська Лавра шляхи єднання конфлікти Церква і медицина Патріарх Алексій II Доброчинність Предстоятелі Помісних Церков Католицька Церква Президент Віктор Ющенко молодь Мазепа Приїзд Патріарха Кирила в Україну Археологія та реставрація українська християнська культура Ющенко секти педагогіка УПЦ КП монастирі та храми України розкол в Україні краєзнавство Митрополит Володимир (Сабодан)






Рейтинг@Mail.ru






14 грудня 1840 року народився видатний український письменник, театральний і культурний діяч Михайло Петрович Старицький



Нехай Україна у щасті буя, у тім нагорода і втіха моя
Михайло Петрович Старицький

Михайло Петрович Старицький в історію української літератури увійшов як поет, драматург, прозаїк і перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, організатор видавничої справи на Україні. На театральній ниві він виступав як керівник і режисер відомих труп.

Народився Михайло Старицький у 1840 році в с. Кліщинцях на Полтавщині, в небагатій поміщицькій родині. Його мама, Настасія Захарівна, походила з культурної родини Лисенків, в маєтку яких була чудова бібліотека. Тож тут, в селі, під наглядом дідуся Михайло отримав початкову освіту.

Згодом він вступив до Полтавської гімназії і був зарахований до другого класу. У цей час хлопчик переживав тяжкі втрати. Спочатку померли дідусь і бабуся, потім, слідом за своїми трьома меншими дітьми, пішла з життя і мама Михайлика. Тож далі хлопчик виховувався в родині дядька по матері В.Лисенка - батька славетного українського композитора Миколи Лисенка. В їх заможному домі були гувернантки, вчителі музики, бонни... Але не багатство зігріло серце дитини, а дружба з троюрідним братом Миколою, хоча разом вони проводили тільки канікули.

Навчання в Полтавській гімназії дало Михайлові гарні знання. Учні знайомились з творчістю провідних російських і українських письменників. Завдяки вчителю російської словесності Сосновському Михайло почав складати вірші. За ним закріпилось прізвисько Поет. З віршів та прозових творів полтавських гімназистів складався рукописний журнал під редакцією М.Драгоманова. У роки навчання Михайло познайомився з поезією Шевченка. Через багато років Старицький згадував, що саме тоді він перестав соромитись рідного українського слова.

Після гімназії 18-річний юнак продовжує освіту в Харківському університеті, а потім переводиться до Київського. Разом з братом М.Лисенком вони поринають у бурхливе студентське життя. При університеті діяв аматорський театральний гурток, в якому студенти-аматори за участю М.Старицького поставили дев'ять п'єс. Проводились концерти української пісні у виконанні хору під керівництвом студента М.Лисенка.

Починається літературна діяльність Старицький. Молодий митець перекладає поезії Пушкіна, Лермонтова, Огарьова, пише вірші. Згодом з'являться переклади творів Некрасова, Міцкевича, Байрона, Гете, Гейне. Про талант Старицького засвідчать його твори, а інтимно-ліричні поезії «Виклик» («Ніч яка, Господи, місячна, зоряна») та «Туман хвилями лягає» стануть народними піснями.

Діяльність М.П.Старицького надзвичайно різноманітна і багатогранна. Визначне місце в його літературній спадщині займає його проза - загалом близько шістдесяти творів. Найбільше значення мають історичні романи. Можна навіть сказати, що на той час на Україні не було письменника, який би так докладно знав історію свого краю, як М.Старицький.

Справі розвитку українського професійного театру М.Старицький віддав понад десять років праці як керівник і режисер трупи, з якою він побував у багатьох містах - у Києві, Харкові, Одесі, Москві, Петербурзі, Варшаві, Вільно, Мінську та інших. Всього відомо 32 п'єси Михайла Старицького, до яких належать оригінальні та окремі перероблені твори, а також три переклади. Ним були інсценізовані повісті Гоголя, в числі яких «Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок», інші. За повістю О.Шабельської він створив п'єсу «Ніч під Івана Купала», за оповіданням Е.Ожешко - п'єсу «Зимовий вечір», за повістю І.Крашевського «Хата за селом» - п'єсу «Циганка Аза», за мотивами української народної думи - драму «Маруся Богуславка». Однією з найпопулярніших переробок М.Старицького стала комедія «За двома зайцями» за твором Нечуя-Левицького «На Кожум'яках». Часто малоцікаві твори в обробці Старицького отримували нове життя. Вони подобались глядачам. Ці п'єси збагатили репертуар українського театру.